Парк Двохсотліття Незалежності та Санктуарій Христа Царя на пагорбі El Cubilete – місця, пов’язані з недільною Службою Божою Папи у Мексиці

Парк Двохсотліття був заснований 2010 року з нагоди відзначень 200-річчя незалежності Мексики. Штат Ґванахуато, на території якого розташований цей парк, був колискою мексиканських національно-визвольних змагань. Спочатку було заплановано, що це місце буде тимчасовим простором для проведення економічних та культурних заходів, адже воно було організоване у вигляді виставкового центру. Але перед його закриттям місцева та державна влада прийняли рішення про створення відповідного парку. Сьогодні тут, на території площею 14 гектарів, розташовані тематичні павільйони, в яких відбуваються різні культурні та освітні заходи. Територія може вмістити до 400 тисяч людей. Саме тут, в очікуванні на Євхаристійне богослуження з Папою, численна молодь провела цілонічне молитовне чування.

В дорозі до парку Двохсотліття Незалежності Венедикт XVI пролетів над санктуарієм Христа Царя, що на пагорбі El Cubilete. Йдеться про другу за величиною в світі, після Ріо-де-Жанейро, статую Спасителя, яка розташована на пагорбі, який є географічним центром Мексики. Сьогоднішня статуя має 22 метри, а історія санктуарію відображає страждання та надії мексиканського католицтва.

Історія святині сягає першої половини ХХ століття. 1919 року, місцевий єпископ, здійснюючи душпастирські відвідини тих околиць, висловив бажання відслужити Службу Божу на згаданій горі. Священики та парафіяни вирішили на цьому місці встановити кам’яну плиту із зображенням Пресвятого Ісусового Серця, а єпископ, підтримавши цю ідею, надав монументові статус дієцезального санктуарію.

Згодом різні мирянські організації висловили побажання, щоб кам’яну плиту замінити грандіозним монументом, який міг би стати санктуарієм загальнонаціонального рівня. Цю думку підтримав єпископат, а 11 січня 1923 року тодішній Апостольський Делегат Ернесто Філіпі, за участю 13 єпископів, поклав наріжний камінь нової святині. Тодішня влада звинуватила представника Апостольської Столиці в «антиконституційній діяльності» та вислала його з країни, а щоб підтвердити «авторитет держави», за наказом тодішнього президента, попередній монумент був зруйнований. Щоб уникнути подальших репресій, вірні продовжували набожність до Пресвятої Ісусового Серця підпільно, спорядивши приховану каплицю в катедральному соборі Леону.

До здійснення задуму про спорудження великого монументу можна було повернутися щойно 1944 року. У грудні було посвячено наріжний камінь майбутнього санктуарію, 1950 року – гігантську статую, а 1960 року, 37 років після того, як 13 єпископів зібралися на цій горі, щоб поблагословити перший проект, тут знову зібралися всі ієрархи Мексики, щоб відкрити новий монументальний комплекс, який складається з санктуарію у вигляді купола та статуї спасителя.