«Слухайте це всі народи». Цикл передач, присвячених історії Ватиканського Радіо (39). Скандинавська редакція

З наших повідомлень слухачі Радіо Ватикану знають, що Апостольський Екзархат для греко-католиків українців в Німеччині поширює свою душпастирську місію і на скандинавські країни. Схожу роль у мовленні Папської радіостанції відіграла Німецька редакція, яка 1953 року почала експериментувати з передачами мовами північноєвропейських народів – шведською, норвезькою та датською. З цих експериментів зродилася Скандинавська редакція, якій присвячений сьогоднішній випуск рубрики «Слухайте це всі народи».

Вже через рік після початку згаданих пробних передач, програми скандинавськими мовами стали регулярним, а їх приготування надалі відбувалося під егідою Німецької редакції. Реакція слухачів у Швеції була дуже позитивною, що засвідчили численні листи, які підтвердили те, що радіохвилі дуже добре прослуховувалися на Скандинавському півострові.

Впродовж деякого часу передачі записували священики-єзуїти в Швеції, надсилаючи їх до Ватикану поштою. Пізніше, написані в Стокгольмі тексти, читала спікер у Римі. Однак, через проблеми з поштою, на початку 70-х років минулого століття розпочалося приготування передач у Римі, і лише 1975 року, відокремившись від Німецької, була створена самостійна Скандинавська редакція. Відповідно, з бігом часу змінювалася тривалість передач, починаючи від 15-ти хвилин на тиждень до щоденних 20-ти хвилин. Можливість готувати передачі всіма північноєвропейськими мовами залежала від можливості знайти відповідних співробітників у Римі. Дуже часто, під час навчання у Вічному Місті, над передачами працювали семінаристи зі скандинавських країн.

У рамках Скандинавської редакції виходить передача фінляндською мовою, яка своїм корінням сягає Естонії. На початку 60-х років минулого століття один зі священиків започаткував передачі для Естонії, яка тоді перебувала у складі СРСР. Оскільки передачі глушилися, він попросив слухачів з Фінляндії надсилати рапорти чутності. Так розпочалося листування. Коли автора естонських передач перевели на служіння до іншого місця, естонська мова перестала звучати з Ватикану, натомість почали надходити прохання про мовлення фінляндською. Передачі фінляндською мовою почали виходити з 1975 року.

Що ж є особливістю праці Скандинавської редакції? Те, що її передачі призначені для лютеранських країн, значною мірою дехристиянізованих, тому багато слухачів не є католиками. Це вимагає, крім передавання повчань Святішого Отця та церковного Вчення, вміння пояснювати справжню церковну дійсність та долати упередження. Католицька Церква в цьому регіоні становить меншість, тож редакція допомагає місцевим католикам підтримувати зв’язок з Апостольською Столицею та Вселенською Церквою. Редактори також намагаються підтримувати контакти з групами студентів та паломниками, що прибувають до Риму, розповідаючи їм не лише про радіо, але й про Папу, про Ватикан і Церкву.