«Зважаймо один на одного, заохочуючи до любові та до добрих діл». Послання Папи Венедикта
XVI на Великий Піст 2012
«Зважаймо один на одного, заохочуючи до любові та до добрих діл», – ця цитата з 10
глави Послання святого Павла до Євреїв стала темою Послання Папи Венедикта XVI на
Великий Піст 2012 року, яке було представлене у Ватикані у вівторок, 7 лютого 2012
р.
Вже на самому початку Святіший Отець пригадує, що Великий Піст – це нагода
ще раз призадуматися над «серцем християнського життя – над милосердною любов’ю» та
щоб через Святі Тайни оновити свій шлях віри, як особистий, так і спільнотний. Прийняття
Христа означає жити життям, позначеним богословськими чеснотами – вірою, надією та
любов’ю. Цього року Папа пропонує застановитися над третьою з них.
Першим елементом,
у світлі уривка з Послання святого Павла, є відповідальність за ближнього, запрошення
«зважати». Венедикт XVI пояснює, що грецьке слово katanoein, перекладене як
«зважати», в контексті Святого Письма є закликом зосередити свій погляд на іншій особі,
передовсім – на Христі, а також – на ближніх, не бути байдужими до їхньої долі. «Натомість,
– пише він, – часто переважає протилежне наставлення: байдужість, незацікавленість,
породжені егоїзмом, прикритим удаваною пошаною до приватної сфери». Але Господь Бог
кличе дбати одні про одних, а заповідь любові пригадує про відповідальність «за того,
який, як і я, є Божим творінням та дитиною». Зважати на ближнього, за словами Святішого
Отця, означає бажати йому добра під фізичним, моральним та духовним оглядом, натомість
у сучасній культурі, здається, втратилося відчуття добра і зла. З цього випливає необхідність
наголошувати на тому, що добро існує та перемагає, оскільки Бог є добрим і чинить
добро. Бажати добра ближньому означає зауважувати його потреби, а як саме це чинити,
вчимося з Христових притч про милосердного самарянина та про багача й убогого Лазаря.
Як зауважує Венедикт XVI, матеріальне багатство та ситість можуть стати на перешкоді
«зауважувати» ближнього, як також пріоритетність понад усе власних інтересів та турбот.
«Зважати
на ближнього, – пригадує Папа, – це також дбати про його духовне добро». У цьому контексті
Венедикт XVI вказав на братнє напоумлення – важливий «аспект християнського життя,
який сьогодні, як здається, канув у забуття». Мова про милосердя зосереджена, передовсім,
на фізичних потребах, натомість майже замовчуються духовні. «Але не так було в Церкві
перших часів та в громадах насправді зрілих у вірі», – наголошує Святіший Отець, пригадуючи,
що в традиції Церкви в переліку діл милосердя для душі бачимо також «грішника напоумити».
Слід також пам’ятати, що таке напоумлення спонукуване не духом засуду, але любов’ю
та дбанням про добро ближнього.
«Один про одного» – це дар взаємності. Такий
заголовок має наступний пункт цьогорічного папського великопосного послання, у якому
Римський Архиєрей пригадує, що «Господні учні, з’єднані з Христом у Пресвятій Євхаристії,
живуть у сопричасті, яке зв’язує їх одні з одними, як членів одного тіла». А це означає,
що життя і спасіння іншої особи стосуються мого життя і спасіння. Наше життя є пов’язане,
як у доброму, так і в злому, що, наприклад, бачимо в практиці Церкви чинити покаяння
за гріхи своїх дітей і втішатися свідченням чеснот та любові, яким вони відзначаються.
«Милосердя щодо ближніх, вираженням якого є милостиня, типова великопосна практика,
поряд з молитвою й постом, вкорінена саме в цій спільній приналежності. Також конкретно
дбаючи про найбідніших, кожен християнин може висловити свою приналежність до єдиного
тіла, яким є Церква», – пише Венедикт XVI.
«Заохочуючи до любові й до добрих
діл» – разом крокувати у святості. В заключній частині свого послання на Великий Піст
Святіший Отець пригадує про загальне покликання до святості, про постійний поступ
у чеснотах та про милосердну любов, яка повинна ставати дедалі пліднішою. Час, нам
даний, є цінним часом для того, щоб відкривати та чинити добрі діла, і в цьому важливою
є також взаємна підтримка та спонука. «Перед обличчям світу, який вимагає від християн
оновленого свідчення любові та вірності Господу, всі ми відчуваємо невідкладність
докладати зусилля для того, щоб змагатися в любові, в служінні та добрих ділах. Цей
заклик є особливо сильним в святий час приготування до Пасхи. Тож бажаючи святої та
плідної Чотиридесятниці, поручаю вас заступництву Пречистої Діви Марії та від щирого
серця уділяю всім Апостольське Благословення», – завершує Венедикт XVI своє великопосне
послання.