Жодна обіцянка покращення життя не варта того, щоб його забирати в іншого. Папа Венедикт XVI про дослідження стовбурових клітин

У суботу, 12 листопада 2011 р, Папа Венедикт XVI прийняв на приватній аудієнції учасників конгресу, організованого Папською Радою в справах культури та присвяченого питанням, пов’язаним з медичним застосуванням дорослих стовбурових клітин. Під час конгресу «Дорослі стовбурові клітини: наука та майбутнє людини й культури», що тривав у Ватикані від 9 до 11 листопада, 350 вчених, політиків, представників релігій і освітньої та медичної галузей, застановлялися над змінами у сучасній культурі, формованій науками, зокрема, розвитком медицини, шукаючи відповіді на запитання про вплив на майбутнє людства та на роль наукових, управлінських та релігійних інституцій, який можуть мати дослідження стовбурових клітин.

Приймаючи учасників конгресу, Папа зауважив, що наукові дослідження становлять унікальну нагоду для споглядання чудесного устрою та особливої краси всесвіту, включаючи й людське життя. «Але, – додав він, – оскільки людські істоти обдаровані безсмертною душею та створені на Божі образ і подобу, є такі виміри людського існування, які виходять за межі того, що природничі науки здатні окреслити». Якщо ж намагатися переступити ці обмеження, існує небезпека того, що гідність й недоторканість людського життя стануть підпорядковані чисто утилітаристським цілям, і навпаки, якщо їх належно шанувати, «наука може принести насправді значущий вклад у захист гідності людини».

Це стосується і дослідження стовбурових клітин. З огляду на великий потенціал досліджень дорослих стовбурових клітин в напрямку лікування різних хронічних недуг, Церква підтримує тих, хто проводить такі дослідження. Але, – додає Святіший Отець, – умовою є те, щоб вони рахувалися з цілісним добром особи та суспільства. Адже часто на прийняття рішень впливає прагматична ментальність, яка готова затвердити будь-який доступний засіб для досягнення цілей, зокрема, якщо йдеться про лікування. Виникає спокуса ігнорувати будь-які моральні зауваження, якщо дослідження обіцяють бути успішними. «Ті, хто підтримує дослідження ембріональних стовбурових клітин з надією осягнути успішні результати, чинять величезну помилку, заперечуючи невід’ємне право на життя всіх людських істот від зачаття до природної смерті. Знищення навіть одного лише людського життя ніколи не можна оправдати словами користі, яку з цього, можливо, здобудеться для іншого», – наголосив Венедикт XVI, вказуючи на те, що діалог між етикою та наукою є дуже важливим для того, щоб гарантувати те, що медичний прогрес ніколи не осягатиметься за рахунок неприйнятної ціни людського життя.

Церква, формуючи сумління, допомагає цьому діалогові. «Так чинячи, вона не намагається стояти на перешкоді наукового прогресу, але, навпаки, бажає спрямовувати його в насправді плідному та корисному для людства напрямку», – зазначив Святіший Отець.