Бердичів – загальнонаціональний санктуарій римо-католиків України

Серед рішень XXXVIII засідання Конференції Римо-Католицьких Єпископів України, яке відбулося 27 жовтня 2011 р. у Вищій Духовній Семінарії латинського обряду в Брюховичах біля Львова, було піднесення дієцезіального санктуарію Бердичівської Матері Божої до гідності загальнонаціонального санктуарію.

Коментуючи це рішення в інтерв’ю для Радіо Ватикану, владика Маркіян Трофим’як, Ординарій Луцький, зазначив, що Церква має багато місць, відомих з об’явлень чи з особливої народної побожності. Всі, наприклад, знають Люрд, Фатіму. Але й на наших землях було більше місць, які притягали віруючих, однак небагато з них уціліло за часів комуністичної влади, а з тих, які колись були санктуаріями, майже нічого не збереглося. Тепер же прийшла пора відродження повнокровного життя Церкви, до якого належать також прощі й санктуарії.

Бердичівський монастир босих кармелітів в Україні був заснований київським воєводою Янушем Тишкевичем у 1630 році як подяка за звільнення з татарського полону. Започаткування чернечого життя та посвячення нижнього храму на честь Непорочного Зачаття Діви Марії відбулися 22 липня 1642 року. Фундатор подарував храмові ікону Матері Божої, написану в XVI столітті у стилі Одигітрії. Ця ікона була у великій пошані в родині Тишкевичів, яка пов’язувала з нею багато отриманих благодатей.

Вшановування ікони зростало, а велика кількість паломників свідчила про особливі благодаті, отримані за заступництвом Пресвятої Діви Марії. Після особистого чудесного зцілення, київський єпископ Станіслав Заремба, зібравши належну документацію, 23 травня 1647 року проголосив ікону Матері Божої Бердичівської чудотворною. Це стало початком довгої традиції паломництва до санктуарію.

В 1739-1754 рр. побудували верхній храм, посвячений 1754 року київським єпископом Каєтаном Солтиком. На засіданні Сенату єпископ звернувся з проханням про коронацію ікони папськими коронами. Після отримання згоди Сенату король Август ІІІ та примас Адам Коморовський звернулись з аналогічним проханням до Святішого Отця Венедикта XIV. Папа переслав оздоблені дорогоцінним камінням корони та офіційний декрет. Коронація ікони відбулась 16 липня 1756 року.

В XVIII-XIX століттях бердичівський монастир був не тільки центром релігійного життя та культу Пресвятої Діви Марії, але також вагомим культурним та благодійним осередком. Санктуарій став духовною столицею Римо-Католицької Церкви в Україні.

У першій половині XIX століття вкрадено золоті корони. Після прохання кармелітів про повторну коронацію, Папа Пій IX переслав нові. Повторну коронацію здійснено 6 червня 1854 року.

У 1866 році російський цар скасував монастир і віддав санктуарій під опіку дієцезіяльних священиків. У післяреволюційному періоді кармеліти на короткий проміжок часу повернулись до Бердичева, але 1926 року комуністична влада конфіскувала святиню у державну власність. У 1941 році в санктуарії в результаті підпалу спалахнула пожежа. В той час пропали сліди чудотворної ікони, яка, правдоподібно, згоріла. Однак, за словами владики Трофим’яка, залишилася пам’ять і традиція. Єпископ зазначив:

Відродження святині розпочалося 1991 року. 15 листопада Римо-Католицькій Церкві повернено верхній та нижній храми. Ченці кармеліти взялись за відбудову святині. До санктуарію почали приходити натовпи паломників. Написано нову ікону Матері Божої Бердичівської, яку 1997 року у Кракові поблагословив блаженний Папа Іван Павло ІІ, а наступного року відбулася її коронація папськими коронами. Щороку в багатотисячних паломництвах римо-католиків до Бердичівської Матері Божої беруть участь вірні з усієї України, а також із Росії, Білорусі, Польщі та інших держав.

«Матір Божа, присутня там в копії чудотворного образу, як і колись, буде нам вірно присвічувати тим блиском, який нам всім потрібний. Бо це є блиск правдивої віри, до якої всі тягнуться, а народна побожність ще не один раз ствердить, що це місце справді вибране Пречистою Дівою Марією для особливого почитання і якби підтверджене Господом Богом. Вірний народ має те, що ми називаємо відчуттям віри, яке ніколи не підводить. Ми лише підтвердили те, що народ уже сам вибрав», – зазначив владика Маркіян Трофим’як, коментуючи рішення про проголошення загальнонаціональним санктуарію Бердичівської Матері Божої.

Для Радіо Ватикану, Костянтин Чавага