Спокуса проти віри – найбільше випробування для віруючого. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 7 вересня 2011

«Дорогі брати й сестри, сьогодні знову відновлюємо аудієнції на площі Святого Петра, тому у “школі молитви”, яку разом переживаємо під час катехиз у середу, хочу розпочати роздуми над деякими Псалмами, які, як я говорив у червні, творять виняткову “книгу молитви”», – цими словами Папа Венедикт XVI розпочав своє повчання, виголошене 7 вересня 2011 р. з нагоди загальної аудієнції, яка вперше після літнього відпочинку Святішого Отця відбулася на площі Святого Петра у Ватикані.

Венедикт XVI розпочав з 3-го Псалма, який, за його словами, є «стогоном та благанням, пронизаним глибоким довір’ям, у якому впевненість у Божій присутності стає основою молитви, яка випливає із ситуації крайніх труднощів, у який перебуває той, хто молиться». Традиція приписує цей псалом цареві Давидові, який втікає від свого сина, що узурпував трон та примусив його залишити Єрусалим. «У голосінні псалмоспівця, – зазначив Святіший Отець, – кожна людина може впізнати почуття болю, гіркоти, а, одночасно, довіри до Бога, які, згідно з біблійною розповіддю, супроводжували втечу Давида зі свого міста».

Псалом починається словами: «Господи, як багато моїх ворогів, багато їх повстали проти мене. Багато тих, що мені кажуть: “Нема йому спасіння в Бозі!”». Це нагадування про кількість та велич ворогів служить для висловлення абсолютної диспропорції між молільником та його переслідувачами, що дає підстави його голосінню, і, в той же час, першим його словом є «Господи!», призивання Бога. Вороги, однак, пробують захитати його віру, кажуть, що Господь не може його спасти. «Це – найбільша спокуса, якою випробовується віруючий, спокуса втратити віру, втратити довір’я до Божої близькості», – сказав Венедикт XVI, додаючи: «Мені здається, що тут цей Псалом заторкує нас дуже особисто в багатьох проблемах. Нас спокушає думка, що може навіть Бог не спасе мене, бо не знає мене, або не може це зробити. Спокуса проти віри є останнім нападом ворога, і ми повинні йому протистояти, щоб зустріти Бога та віднайти Життя».

У дійсності, псалмоспівець відповідає: «Але ти, Господи, щит мій навколо мене, ти моя слава, підносиш голову мою вгору. Я голосно візвав до Господа, і Він вислухав мене з гори святої своєї». Чисельності ворогів протистоїть лише «Ти» Господнє, але воно значно сильніше від безлічі противників. Людина більше не сама, бо Господь вислуховує голосіння пригнобленого. «Це переплетення людського благання та божественної відповіді є ключем до зрозуміння усієї історії спасіння», – зазначив Папа, пояснюючи, що заклик молільника є вираженням віри в Божу близькість. «Дуже важливою у нашій молитві є наявність переконання та впевненості у присутності Бога», – наголосив Венедикт XVI.

«Я ліг собі й заснув, і пробудився, – бо Господь мене зберігає. Я не боюся безлічі людей, що навколо мене обсіли», – каже далі псалмоспівець. Не зважаючи на небезпеку, молільник спить спокійно, що є вираженням повної довіри до Бога, впевненості у Його близькості. А далі, після призивання Господа, молільник описує Божу перемогу, зокрема й те, що знищені уста супротивників, тому більше не зможуть злословити та сіяти сумніви щодо віри.

«В хвилини болю, небезпеки, гіркоти з приводу нерозуміння чи образи, слова цього Псалма відкривають наше серце на утішаючу впевненість віри. Бог завжди близько, також і в труднощах, проблемах, темних періодах життя, Він вислуховує, відповідає та спасає Своїм способом», – сказав на завершення Венедикт XVI, зазначаючи, що для цього потрібно вміти розпізнавати Його присутність та погодитися на Його спосіб. «Нехай же Господь дарує нам віру, поспішить на допомогу нашій слабкості та вчинить нас здатними молитися в кожній нашій тривозі, в болісних ночах сумнівів та довгих днях терпіння», – побажав Папа, а тоді привітав присутні групи прочан різними мовами.

Промовляючи по-італійськи, Святіший Отець звернувся до юнаків і дівчат: «Дорога молоде, – сказав він, – повертаючись після вакацій до звичних занять, умійте кожного дня знаходити час на розмову з Богом та поширювати довкола себе Його світло та мир». А промовляючи до хворих, Папа побажав знаходити «розраду у Господі Ісусі, Який продовжує своє діло відкуплення в житті кожної людини». На зустріч з Римським Архиєреєм прибули також пари, які нещодавно уклали подружжя. Їм Венедикт XVI пригадав про важливість молитви, кажучи: «Навчайтеся молитися разом, в домашньому колі, для того, щоб ваша любов завжди була справжньою, плідною та тривкою».