Всесвітній День Молоді – це водоспад світла, що уприсутнює Бога. Папа Венедикт ХVІ до журналістів під час перельоту до Мадриду (18 серпня 2011)

Згідно з звичаєм, започаткованим блаженним Іваном Павлом ІІ, у супроводі Святішого Отця під час його перельотів з нагоди міжнародних Апостольських подорожей є журналісти, акредитовані при Ватиканському прес-центрі. Прямуючи до країни призначення, Римський Архиєрей проводить коротку прес-конференцію, відповідаючи на запитання, пов’язані з цим візитом.

Не був винятком і переліт Папи Венедикта XVI до Мадриду з нагоди Всесвітнього Дня Молоді (18 серпня 2011р). Пропонуємо вам підсумок цієї прес-конференції, під час якої з Святішим Отцем від імені 56 журналістів спілкувався о. Федеріко Ломбарді, Директор Ватиканського прес-центру, який представив та підсумував отримані від них запитання.
Для Святішого Отця Венедикта XVI – це вже третя зустріч з молоддю з усього світу, після Всесвітніх Днів Молоді у Кельні та Сіднеї. Папа Венедикт XVI гідно продовжує справу, яку розпочав його попередник Блаженний Іван Павло ІІ. Тож о. Ломбарді, насамперед, запитав його про значення цих заходів у душпастирській стратегії Вселенської Церкви третього тисячоліття.

Відповідаючи, Святіший Отець зазначив, що заснування Всесвітніх Днів Молоді можна назвати справжнім натхненням, дарованим Папі Іванові Павлові ІІ. Ці Дні Молоді є «водоспадом світла», оскільки вчиняють видимою віру, присутність Бога у світі і, таким чином, додають відваги бути віруючими. Часто віруючі почуваються самотніми, загубленими. Тут вони бачать, що вони не самі, що у світі існує велика громада віруючих людей. І, таким чином, народжується приязнь, дружба, яка долає культурні і державні кордони. На думку Венедикта XVI, саме це зародження всесвітньої мережі дружби, що пов’язує світ з Богом, є важливою як для майбутнього людства, так і для сьогодення.

Наступне запитання, представлене отцем Федеріко Ломбарді, стосувалося економічної кризи, яка охопила Європу і увесь світ. Ця економічна криза виливається у соціальну та моральну нестабільність і у невпевненість в майбутньому, особливо серед молоді. Отець Ломбарді запитував Святішого Отця, яке послання може запропонувати Церква, щоб додати надії та заохочення молоді світу, особливо тим, що впадають у зневіру чи навіть вдаються до бунту.

Папа Венедикт XVI наголосив, що у теперішній економічній кризі можемо побачити підтвердження того, що моральний вимір не є чужим в економічній сфері, а, навпаки, є її внутрішнім і фундаментальним виміром. Економіка не діє лише на ринковому саморегулюванні, щоб бути спрямованою для людини, їй потрібне етичне підґрунтя. Святіший Отець підкреслив важливість слів першої соціальної Енцикліки Папи Івана Павла ІІ про те, що центром економіки повинна бути людина, а її міркою повинен бути не максимальний прибуток, але добробут усіх. «Економіка функціонує дійсно добре, – зазначив Папа, – якщо робить це в людяний спосіб, тобто в пошані до ближнього. Це стосується різних вимірів: відповідальність за свій народ, а не тільки за себе, відповідальність за світ та за майбутнє. Знаємо, що ми повинні оберігати нашу планету, але, підсумовуючи, ми повинні захистити функціонування економічної системи для користі всіх, пам’ятаючи, що майбутнє починається сьогодні. Якщо сьогоднішня молодь у своєму житті не знаходить перспективи, то це означає, що також і наше сьогодення є помилковим і поганим. «Отже, Церква, – підкреслив Папа, – своєю соціальною доктриною, яка вчить відповідальності перед Богом, спонукає відмовлятися від логіки максимального прибутку і дивитися на речі у загальнолюдському та релігійному вимірі: тобто жити одні для одних».

Одне із запитань до Святішого Отця було про період після Всесвітнього Дня Молоді, коли після днів ентузіазму та гарно проведеного часу молодь повернеться до дому, де знову зустрінеться із світом, в якому для релігії стає дедалі менше місця. «Як вчинити тривалими плоди Всесвітніх Днів Молоді? Чи ці події, насправді, приносять довготривалі плоди?» – запитував о. Федеріко Ломбарді.

Відповідаючи, Папа Венедикт XVI зазначив, що Боже засівання завжди відбувається в тиші. Зернятко, яке Господь засіває під час Всесвітніх Днів Молоді, подібне до зерна, яке про яке Він говорить у євангельській притчі про Сівача. Дещо впаде край дороги та втратиться, але це притаманне людям. Інші ж слова Христа кажуть: гірчичне насіння маленьке, але воно стає великим деревом. «Я знаю, – сказав далі Папа, – що з попередніх Всесвітніх Днів Молоді зродилось багато приязней, дружби на все життя, нового досвіду Бога. І ми покладаємо надію на цей мовчазний зріст, переконані в тому, що Боже зерно дійсно зростає і для багатьох людей буде початком приязні з Богом і з ближніми, початком вселенського мислення, взаємної відповідальності, яка підтвердить, що ці дні приносять плоди.

(підготувала Світлана Духович)