Без Бога не може бути нічого доброго. На молитві «Ангел Господній» з Папою Венедиктом XVI 17 липня 2011

Своє повчання з нагоди недільної зустрічі з вірними, що 17 липня 2011 р. відбулася на внутрішньому подвір’ї літньої папської резиденції у Кастель Ґандольфо, Венедикт XVI присвятив поясненню Христової проповіді про Боже царство, яке Спаситель звіщав за допомогою притч. «Євангельські притчі – це короткі розповіді, які Ісус застосовував для звіщення таємниць Небесного Царства. Використовуючи картини та ситуації щоденного життя, Господь “хоче вказати нам справжній фундамент всіх речей. Він показує нам... Бога, Який діє, входить в наше життя та хоче взяти нас за руку” (Ісус з Назарету)», – розпочав своє слово Святіший Отець, додаючи, що за допомогою цього жанру Учитель заохочує учнів, насамперед, визнати першість Бога Отця, адже «де Його немає, там не може бути нічого доброго». «Небесне царство, у дійсності, означає панування Бога, а це означає, що Його волю слід прийняти як провідний критерій нашого життя», – зазначив він.

У цьому контексті Папа зупинився на притчі про добре зерно та кукіль, яка читалася цієї неділі у храмах латинського обряду, і яка, за його словами, розповідає нам саме про Небесне царство. Він звернув увагу на те, що в даному випадку “небо” не слід розуміти лише як височінь, яка є над нами, оскільки цей безмежний простір включає також форму нутра людини. «Ісус, – сказав Венедикт XVI, – порівнює Небесне царство до пшеничного поля, щоб дати нам зрозуміти, що всередині нас посіяне щось маленьке та приховане, яке, однак, має в собі нестримну життєву силу.

Незважаючи на всі перешкоди, зерно проросте та дозріє плід. Цей плід буде добрим лише тоді, коли життєвий ґрунт буде оброблений згідно з Божою волею». Саме тому, за словами Святішого Отця, Ісус звертає увагу на те, що поява куколю пов’язана з втручанням неприятеля, який посіяв бур’яни тоді, коли всі спали. «Це означає, – додав Папа, – що ми повинні бути готовими оберігати благодать, отриману в день Хрищення, не перестаючи живити віру в Господа, яка не дає закоренитися злу». Цікавим є також запропоноване Венедиктом XVI зауваження, яке, коментуючи цю притчу, наводить святий Августин: «багато-хто перше є куколем, а пізніше стають добрим зерном», – так додає: «якщо б тих, які були поганими, не трактували з терпеливістю, вони б не осягнули цієї хвалебної переміни».

Завершуючи, Святіший Отець вказав, що старозавітна Книга Мудрості підкреслює цей вимір Божественного Буття, кажучи: «Справді немає, крім тебе, Бога, що за все дбаєш... Твоя бо сила – справедливості основа, а що ти над усім пануєш, то й щадиш усе». «Тож якщо ми є дітьми такого великого та доброго Отця, намагаймося уподібнитися до Нього, – сказав Венедикт XVI. – Саме цього прагнув Ісус проповідуючи, кажучи тим, хто Його слухав: “Будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий”. З довір’ям звертаймося до Пречистої Діви Марії... щоб допомагала нам вірно іти за Ісусом, і, таким чином, жити як справжні Божі діти».

Далі Святіший Отець проказав разом з паломниками молитву «Ангел Господній», а тоді уділив своє Апостольське благословення.