Розвиток сімейних агропідприємств як один із способів боротьби з продовольчою кризою. З зустрічі Папи Венедикта XVI з учасниками 7-ї Асамблеї FAO

Потрібно докладати усі можливі зусилля для того, щоб подолати трагедію голоду, і йдеться не лише про технічну сторону, адже бідність часто є результатом егоїстичної поведінки, яка проявляється в соціальній діяльності, економічному обміні та умовах ринку. До цього закликав Венедикт XVI учасників 37-ї Асамблеї Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO/ФАО). Асамблея проходила минулого тижня в осідку організації в Римі, а 1 липня 2011 р. її учасників прийняв Святіший Отець.

Висловивши жаль з приводу того, що їжа стала предметом економічних спекуляцій, Венедикт XVI звернув увагу на важливість впровадження такої моделі розвитку, яка шануватиме гідність людини та не впадатиме у непогамовану експлуатацію природних ресурсів. Папа відзначив, що ФАО розробила стратегії, здатні спричинитися до оживлення аграрного сектору та збільшити виробництво продовольства, як також сприяти загальному розвиткові сільської місцевості. Він також зауважив, що ця організація, яку часто критикують з огляду на забюрократизованість та неефективніть, «покликана переглянути свою структуру, щоб звільнитися від перешкод, які її віддаляють від цілей, вказаних у Статуті, тобто, гарантувати зростання та доступність продовольства, сприяти розвиткові сільськогосподарських територій, щоб забезпечити людство від голоду».

Святіший Отець наголосив, що необхідно зробити все можливе для того, щоб викорінювати бідність, але «не обмежуючись лише рівнями виробництва, зростаючим попитом продовольства чи плинністю цін; згадані фактори хоч і є важливими, загрожують прочитанням трагедії голоду виключно в технологічному ключі». У цьому контексті Венедикт XVI звернув увагу на глибинну причину бідності, якою є егоїстична поведінка, яка в суспільних взаєминах призводить до заперечення першочергового права кожної людської особи на харч. «Як можна замовчувати той факт, – запитував він, – що навіть харчі стали предметом спекуляції, або є пов’язаними з ситуацією на фінансовому ринку, який, позбавлений певних правил та бідний на моральні принципи, виглядає спрямованим на одну лише мету, якою є прибуток?» Папа закликав безпосередньо та без зволікання боротися з тими факторами, які в аграрному секторі негативно впливають на можливості виробництва, механізми збуту та на міжнародний ринок продовольства.

Тому Венедикт XVI вказав на необхідність такої моделі розвитку, яка рахуватиметься з людським виміром кожного починання та «буде здатною здійснити справжнє братерство». Він зазначив, що допомога та підтримка часто обмежуються до невідкладних ситуацій, забуваючи про те, що послідовна концепція розвитку повинна дивитися на майбутнє кожної особи, сім’ї та громади, маючи на увазі довготермінові цілі.

Папа заохотив розвивати та підтримувати такі ініціативи, які допомагатимуть наново відкрити цінність сімейних сільськогосподарських підприємств на шляху до забезпечення продовольчої безпеки, адже «селянська родина є прикладом не лише праці, але й життя та конкретного вираження солідарності». Слід також подбати і про продовольчу безпеку наступних поколінь, тому Венедикт XVI звертає увагу на необхідність уникати «непогамованої експлуатації природних ресурсів, оскільки здається, що поширення споживання та марнотратства є байдужим до генетичної спадщини та біологічної різноманітності, які є дуже важливими для агропромислової діяльності».