Через поріг тисячоліття з Іваном Павлом ІІ (50)

Із закінченням шкільного року молодь, звичайно, серйозно задумується над майбутнім. Дехто, закінчивши школу, пробуватиме вступити до вищого навчального закладу, інші – шукатимуть свого місця у світі праці, а ще інші, подолавши довгі роки навчання, стають на професійний шлях. Якою ж повинна бути мета цих планів на майбутнє? Про це говорив блаженний Іван Павло ІІ 1987 року, звертаючись до молоді, присутньої на загальній аудієнції у Ватикані:

«Вам, мої дорогі юнаки й дівчата, хочу побажати, щоб ваші плани й проекти на майбутнє мали одну мету – радісне й великодушне служіння ближнім, яке черпає спонуки з любові до Господа Бога.Нехай же справжня любов до Бога і ближніх знаходить вияв у вашій щоденній молитві, у щедрій самопожертві для тих, кому потрібно вашої допомоги, вашого часу, великодушних рук і доброго та прихильного слова.У духовному житті потрібно духа самопожертви, терпеливості, відваги і справжнього гарту! Не шукайте того, що уявне й проминаюче, а прагніть непроминаючих скарбів небесного Царства. Нехай Господь супроводить вас на дорозі добра й святості», – закінчив Іван Павло ІІ.