Молоде, не бійся відповідальностей на дорозі будування життя! Через поріг тисячоліття з Іваном Павлом ІІ (36)

Життя – це паломництво, яке веде до великих духовних відкриттів. Але якою ж повинна бути ця життєва подорож? Послухаймо як на це відповів блаженний Іван Павло ІІ, 1994 року звертаючись до молоді:

«Дорогі юнаки й дівчата! Звертаюсь до вас із закликом не боятись відповідальностей у найбільшій духовній пригоді, яка призначена людині, а це будувати людське життя, як особи і як суспільства, шануючи гідність і покликання людини.

Правильно стверджувати, що життя – це паломництво, яке веде до великих відкриттів – до відкриття того, ким ви є, до відкриття цінностей, згідно з якими будувати життя, до відкриття світу й народів, з якими ми всі поєднані вузлами солідарності й любові, бо ж усі ми – це діти Божі.

І якщо така духовна подорож ясна і зрозуміла в молодості, то вона, одночасно, є подорожжю, яка ніколи не закінчується. Протягом усього свого життя мусимо підтверджувати духовні й етичні цінності, які формують і нас, і світ: це цінності, які сприяють життю, які віддзеркалюють гідність і покликання кожної людини, які будують світ у мирі та справедливості.

Нехай увесь світ знає, що ви, католицька молодь, вибрали дорогу правди, дорогу добра, милосердя і справедливості. Що ви вибрали шлях чесності й любові, якщо потрібно, то й шлях прощення і примирення, вибрали шлях отвертості й прийняття інших. Так, це дорога самовідданості і щедрості, самодисципліни та молитви.

І якщо вас запитають, чому ви живете у такий спосіб, що вас спонукує до цього, нехай же вашою відповіддю буде: причина цього – моя віра в Ісуса Христа!

Несіть, отже, у світ Христову любов, звіщайте всім, що тільки в Ісусі Христі, який помер і воскрес, знайдемо спасіння і відкуплення», – сказав Іван Павло ІІ.