Молитва як змагання з Богом. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 25 травня 2011 р.

Під час зустрічі з паломниками з нагоди загальної аудієнції, що відбулася у середу, 25 травня 2011 р., Папа Венедикт XVI, продовжуючи цикл повчань про молитву, представив чергову постать зі Святого Письма, а саме старозавітного патріарха Якова.

У 32-й главі Книги Буття знаходимо розповідь про те, як Яків, повертаючись на свою батьківщину, зупинився на нічліг при потоці Яббок. Коли він зостався сам, хтось боровся з ним до світанку, але не зміг подолати, а тоді, звихнувши йому ногу, став просити, щоб Яків його відпустив. Він, натомість, сказав, що відпустить, коли супротивник його поблагословить.

Святіший Отець зазначив, що Святе Письмо не вказує чітко, ким був той нічний незнайомець. На певні думки може навести ім’я, яке він дав Якову, кажучи: «Не Яків буде більш твоє ім'я, а Ізраїль, бо ти змагався з Богом і з людьми та й переміг». Папа додав, що цей уривок нелегко інтерпретувати, але Церква вбачає у ньому «символ молитви як змагання віри та перемоги витривалості». «Молитва вимагає довір’я, близькості, символічного змагання, але не з вороже наставленим Богом, а з благословляючим Господом, Який завжди залишається таємничим, який появляється недосяжним», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що результат цього змагання не може бути іншим, як «дарування себе самого Богові, визнаючи своїй слабкості, які долаємо, вручаючи себе у милосердні руки Бога».

«Усе наше життя, – підсумував Святіший Отець, – є немовби тією довгою ніччю змагання та молитви, яку треба провести в прагненні та проханні Божого благословення, яке не можна здобути чи виграти лише нашими силами, його слід з покорою отримати від Нього, як безкорисливий дар, який, урешті, дає змогу розпізнати Господнє обличчя».