Аквілея – перша мета ХХІІ апостольської подорожі Венедикта ХVІ в межах Італії
Декілька слів про старовинне муніципальне місто Аквілею, що розташоване в регіоні
Фріулі-Венеція-Джулія. Тепер воно налічує трохи більше як 3 з половиною тисячі мешканців,
а в давнину було четвертим за значимістю містом на Італійському півострові, а дев’ятим
– в усій Римській Імперії, маючи сотні тисяч мешканців.
Аквілея була заснована
римлянами 181 року до Христа і стала важливими торгівельним пунктом на шляху з Італії
на Балкани та на північ. Протягом сторіч багате місто було привабливою ціллю різних
племен, що приводило до жахливих руйнувань.
Християнська спільнота Аквілеї
відзначилася вірністю Євангелію під час переслідувань, зміцнюючись у католицькій вірі,
вона вистояла проти аріянської єресі, яка заперечувала божество Ісуса Христа. У 371
році в Аквілеї відбувся синод, який мав на меті покласти край залишкам аріянства на
Заході. Це був «золотий вік» аквіленської спільноти, час розвитку богослов’я. Церковна
юрисдикція Аквілеї в той час охоплювала території від сучасних Швейцарії, Баварії,
Австрії аж до Угорщини. Потім на її території створено 57 дієцезій. В Аквілеї до наших
днів вживають італійську мову, фріуланський діалект та словенську, хорватську, німецьку
й угорську мови.