Останнє послання Папи Івана Павла ІІ до молоді

Добре відомо, наскільки Іван Павло ІІ дбав про молодь. Свідченням цього є також той факт, що саме він став ініціатором Всесвітніх Днів Молоді. Всі, хто брав участь у таких зустрічах, переживали щось особливе, напевно, тому що тут могли зустріти своїх однолітків з різних куточків світу і молитися разом. Для молоді надзвичайно важливо бачити, що ровесники мають такі самі ідеали, такі самі мрії і такі ж самі проблеми, що в них є одне і те ж бажання добре прожити своє життя. Вони прагнуть іти за Христом, як за Тим, хто може їм дати це життя. Це усвідомлення зміцнює у вірі, воно залишається на все життя.

Кожен Всесвітній День Молоді був присвячений певній темі. Слуга Божий Іван Павло ІІ у своїх особливих посланнях запрошував молодь роздумати над цими темами. Останнім, двадцятим Всесвітнім Днем Молоді, до якого він готувався, мала бути зустріч в німецькому місті Кельні у серпні 2005 року. Він написав послання з цієї нагоди, але поїхати на зустріч з юнаками і дівчатами судилося його наступникові, бо у квітні Іван Павло ІІ повернувся до дому Небесного Отця. Це послання стало, так би мовити, останнім Його словом до «своєї молоді». Сьогодні готуючись до його беатифікації, яку Папа Венедикт XVI звершить 1 травня, пригадаємо собі це послання.

Темою Всесвітнього Дня Молоді 2005 року були євангельські слова, які промовили три Мудреці зі Сходу, які шукали Новонародженого Христа: «Ми прийшли, щоб поклонитися Йому» (Мт 2,2). Іван Павло ІІ закликав молодь всіх континентів пройти ту саму дорогу, що і три мудреці, щоб зустріти Месію всіх народів. Святійший Отець наголосив, що світло Христа вже тоді просвітлювало розум і серця Мудреців. Вони вирушили в дорогу, як розповідає євангелист Матей, навіть не відаючи куди мають іти. Вони залишили все, щоб іти за зорею, яка зійшла на Сході. Папа порівняв молодь з Мудрецями. Він писав: «Ви також вирушите в дорогу до Кельну з кожного куточка світу. Важливо, щоб ви турбувалися не тільки про практичну організацію Всесвітнього Дня Молоді, потрібно щоб ви в атмосфері віри і слухання Божого Слова подбали, найперше, про духовне приготування». Папа наголосив на тому, що дуже важливо навчитися розпізнавати знаки, за допомогою яких Бог кличе і провадить нас. Мудреці мали цю здатність: вони зраділи, коли побачили зорю і ішли за нею аж до місця народження Христа. Коли ми усвідомлюємо те, що Він нас провадить, наше серце переживає справжю і глибоку радість.

Іван Павло ІІ пригадував, що Мудреці зустріли Христа у місті Вифлеєм. Назва “Bêt-lehem” означає «дім хліба». Папа пише: «Коли Христос говорив людям про себе і про свою місію Спасителя, він часто використовував образ хліба. Він казав: „Я – хліб життя”, „Я – хліб, що зійшов із неба”, „Хліб, що його я дам, це тіло за життя світу” (Ів. 6, 35.41.51)». Роздумуючи з вірою про шлях Відкупителя, від убогої стаєнки аж до розпяття на хресті, ми краще розуміємо таємницю його любові, яка відкупляє людство. Дитя, якого Мати Божа пеленає в яслах, це той самий Бог-чоловік, якого потім побачимо розпятого на хресті. Той самий Відкупитель присутній у Пресвятій Євхатистії. У вифлеємській стаєнці Він дозволив, щоб Йому, що прийняв вид немовляти, покланялися Марія, Йосиф і пастухи. В Пресвятих Тайнах, ми покланяємося Тому, Який таємничо присутній тілом, душею і божеством, і Який жертвується нам як хліб вічного життя. Служба Божа стає, отже, справжньою зустріччю з Тим, хто віддав Себе цілого за нас. У цьому контексті Слуга Божий Іван Павло ІІ закликав: «Поспіши, дорога молоде, відповісти Йому, коли Він кличе «на весільний бенкет Агнця” (Одкр. 19, 9). Слухайте Його, відповідно приготуйтеся і приступайте до Таїнства Вівтаря».
Роздуми над Посланням Івана Павла ІІ з нагоди Двадцятого Всесвітнього Дня Молоді, що відбувся вже без нього у серпня 2005 року в Кельні, продовжимо вже після його урочистої беатифікації, що відбудеться наступної неділі.

А закінчимо сьогоднішню передачу словами Папи Івана Павла ІІ, зверненими до молоді України під час його візиту 2001 року:
«Так, дорога молоде, Христос має «слова життя вічного». Його слова тривають навіки і, понад усе, відкривають двері вічного життя» (Львів, 26 червня 2001 р.)

Приготувала Світлана Духович