Невинні руки та чисте серце – запорука справжнього поступу. Проповідь Папи Венедикта XVI у Квітну Неділю

Христос запрошує нас, щоб іти за Ним до висот живого Бога. Про це пригадав Папа Венедикт XVI, під час проповіді, виголошеної у Квітну Неділю, 17 квітня 2011 р. Святіший Отець розпочав її призадумою над значенням процесійного ходу з пальмовими та оливковими галузками, який відбувся перед богослуженням. За його словами, це не просто гарний звичай, але щось, що стосується нашого життя. Ісус прямує до Святого Міста, де вибраний народ досвідчував близькість Єдиного Бога, щоб там святкувати Пасху – спомин про визволення з єгипетської неволі. Але Спаситель знає, що Його чекає «нова Пасха, і Він Сам займе місце жертовних ягнят, приносячи Себе в жертву на хресті… Він прямує до висоти хреста, до моменту любові, яка себе дарує». «Наша сьогоднішня процесія, – сказав Венедикт XVI, – має бути, отже, образом чогось глибшого, образом того факту, що разом з Ісусом, ми вирушаємо в паломництво: шляхом угору до Живого Бога».

«Але хіба це не є понад наші сили?», – запитував далі Святіший Отець, додаючи, що людина завжди була сповнена бажанням «стати як Бог», досягнути Його висот. Людство осягнуло багато чого. Ми можемо літати, спілкуватися, бачити одні-одних в різних кінцях світу. «Але, лише добро не зросло разом з нашими здібностями, – сказав Папа. – А також зросли можливості зла, і тепер витають загрозливими бурями над історію. Залишилися також наші обмеження…». Посилаючись на Отців Церкви, Римський Архиєрей зазначив, що людина стоїть, немовби, на перетині двох притягаючих сил. Одна з них, що тягне донизу: егоїзм, неправда, зло, – віддаляє нас від Божих висот. Але є також сила Божої любові: якщо ми відповідаємо на неї, то вона підносить нас угору. «Sursum corda! – В гору серця!» – кличе нас літургія, пригадуючи, що серце, як осередок розуму, волі та почуттів, повинне бути піднесене вгору. Але самі ми надто слабкі для цього, зазначив Святіший Отець, додаючи, що саме горда думка про те, що ми можемо це зробити своїми силами, ще більше віддаляє нас від Бога. «Сам Бог має піднести нас угору, і саме це Христос розпочав робити на хресті. Він зійшов аж до найнижчих глибин людського існування, щоб притягнути нас до Себе», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що лише так могла бути подолана наша гордість.

Умовами цього нашого сходження вгору є «невинні руки, чисте серце, відкинення брехні, шукання Божого обличчя, – вів далі Папа. – Великі здобутки техніки звільняють нас і є частиною прогресу людства лише тоді, коли вони поєднані з описаною вище поведінкою… Усі ці елементи аскези є ефективними лише тоді, коли ми покірно визнаємо, що маємо бути піднесені вгору, коли відкидаємо горде бажання самим бути Богом».

«Йдемо з Господом паломництвом до висот. Шукаємо чистого серця та невинних рук, шукаємо істини, шукаємо Божого обличчя. Покажімо Господу наше бажання стати праведними та молімо Його», щоб Він підніс нас до Себе, вчинив чистими та зарахував до покоління, яке шукає Бога, – сказав на завершення Венедикт XVI.