Будування сопричстя у різноманітності та служіння єпископа, як «служителя єдності». Побажання Папи Венедикта XVI для католицьких ієрархів східного обряду Індії

Від 21 березня до 19 вересня 2011 р. триває візит “Ad limina apostolorum” католицьких єпископів з Індії. Католицька Церква у цій країні складається з 30-ти церковних провінцій, які об’єднують 159 адміністративних одиниць. А це – 23 митрополії латинського обряду, 5 – сиро-малабарських та 2 – сиро-маланкарських. Саме представники східного обряду прибувають до Апостольської Столиці в рамках 1-го етапу візиту, що триває між 21 березня та 11 квітня. Наступні три етапи пройдуть від 2 до 21 травня, від 23 травня до 10 червня та від 4 до 19 вересня.

Християни східного обряду в Індії, згідно з переданням, є духовними спадкоємцями місії святого Апостола Томи. Їхня історія пов’язана з євангелізаційною місією Ассирійської Церкви Сходу, від яких вони перебрали сиро-халдейський обряд, вносячи у нього місцеві особливості. Після прибуття до Індії португальських мореплавців, місцеві християни увійшли у єдність з Апостольською Столицею. Так постала Сиро-Малабарська Церква. Згодом, з причин неповаги до своїх традицій з боку західного християнства, частина цієї Церкви розірвала зв’язок з Римом і приєдналася до Сирійського православного патріархату. Так утворилася Маланкарська Церква, частина якої на початку ХХ століття повернулася до сопричастя з Папою. На сьогодні Сиро-Маланкарська Католицька Церква нараховує приблизно 340 тис. вірних, а Сиро-Малабарська – 4 мільйони.

У п’ятницю, 25 березня 2011 р., Папа Венедикт XVI прийняв на спільній аудієнції єпископів сиро-маланкарського обряду на чолі з Верховним Архиєпископом Трівандрумським Блаженнішим Баселіосом Клімісом Тхотункалом.

«Апостольські традиції, які ви зберігаєте, втішаються повнотою духовної плідності тоді, коли ними жити у єдності з вселенською Церквою», – зазначив Святіший Отець, промовляючи до ієрархів, додаючи, що «в намірах Католицької Церкви є, щоб залишалися збереженими та цілісними традиції кожної Церкви чи окремого обряду, одночасно, вона хоче пристосовувати ритм свого життя до різних потреб часу та місця». Тому Римський Архиєрей закликав єпископів, ґрунтуючись на єдності з Петровою Столицею, дбати про те, щоб між священиками та вірними поширювалася пошана до своєї літургічної та духовної спадщини. «Скарб віри, переданий Апостолами і вірно збережений до наших днів, є цінним Господнім даром», – сказав Папа.

Заохочуючи ієрархів не знеохочуватися з приводу не надто чисельної кількості вірних, Венедикт XVI зазначив, що «часто малі християнські громади дали виняткове свідчення в історії Церкви». «Саме так, як і в апостольських часах, – сказав Папа, –і в наші дні Церква розвиватиметься в присутності живого Христа, Який обіцяв, що завжди буде з нами та підтримуватиме нас».

А в четвер, 7 квітня 2011 р., Святіший Отець приймав на спільній зустрічі сиро-малабарських єпископів. У своєму слові, зверненому до них, Папа підкреслив особливий аспект служіння єпископа, як «служителя єдності».

Венедикт XVI зазначив, що «кожен єпископ покликаний бути служителем єдності в своїй місцевій та у вселенській Церкві», і «ця відповідальність набирає окремої ваги в такій країні, як Індія, в якій єдність Церкви відображається у різноманітності її обрядів та традицій». У цьому контексті Римський Архиєрей закликав ієрархів робити все можливе для підтримування єдності між собою та між усіма католицькими єпископами світу, а також бути живим виявом цього сопричастя стосовно до своїх священиків та вірних.

Іншими темами, які заторкнув Святіший Отець, були питання подружжя і сім’ї, богопосвяченого життя та формації. Папа зазначив, що швидкі зміни, яких зазнає сучасне суспільство в усьому світі, представляють не лише великі виклики, але й нові можливості «проголошувати визволяючі істини євангельської благовісті, щоб перемінювати та підносити на вищий рівень усі людські стосунки». У цьому контексті, на думку Венедикта XVI, підтримка єпископів та священиків в справі «солідного та цілісного виховання молоді до чистоти та відповідальності» не лише допоможе молодим поколінням зрозуміти справжню природу подружжя, але й «принесе користь усій індійській культурі в її цілісності».

Папа зазначив, що в центрі багатьох освітніх та харитативних проектів є богопосвячені особи, «чоловіки й жінки, які посвячуються служінню Богові та ближньому». Висловлюючи їм від імені Церкви вдячність за цю працю та за життєве свідчення, Венедикт XVI також наголосив на тому, що покликання до чернечого життя та пошук досконалої любові повинні живитися постійним духовним оновленням, а настоятелі повинні особливо дбати про гуманістичне, інтелектуальне та духовне формування своїх співбратів.