Щоб викорінити бідність, слід підтримувати сім’ю. Представник Апостольської Столиці під час 49-ї сесії Комісії соціального розвитку Економічно-Соціальної Ради при ООН

Виступаючи у п’ятницю, 11 лютого 2011 р., під час 49-ї сесії Комісії соціального розвитку Економічно-Соціальної Ради ООН, архиєпископ Френсіс Чуллікат, Постійний Спостерігач Апостольської Столиці при ООН, звернув увагу на те, що для того, щоб викорінити бідність, фундаментальною справою є підтримка сім’ї.

Ватиканський дипломат відзначив, що протягом останніх двох десятиліть спостерігаємо певний прогрес у стараннях зменшити глобальну бідність, але ці кроки залишаються незначними, оскільки понад один мільярд людей ще й досі зазнають «крайньої убогості та голоду». «Міжнародна спільнота, – зазначив він, – повинна невідкладно знайти пропозиції для здійснимого та тривкого розв’язання цієї проблеми», а для цього слід цілісно поглянути на людський розвиток, який не можна вимірювати виключно показниками економічного зростання, а подолання бідності не може ґрунтуватися виключно на видимих економічних досягненнях.

Архиєпископ Чуллікат ще раз пригадав, що у центрі розвитку є «визнання гідності людської особи та гарантія цілковитої пошани до вродженої гідності людини та її фундаментальних прав». Тож, першим капіталом, який слід оберігати і про який треба подбати, є людська особа у своїй цілісності. А розпочати потрібно від віддання належного «найосновнішій суспільній інституції – людській сім’ї, заснованій на подружжі». Адже, «коли суспільство позбавляється своєї основної одиниці, родини, та суспільних стосунків, які випливають з неї, то можуть зродитися великі психологічні та духовні страждання навіть і в умовах економічного та соціального добробуту». Так само й на дітей слід дивитися не як на тягар, але визнати в них «незамінний дар» та «будівничих майбутніх поколінь». У той час, коли деякі законодавці дедалі частіше стверджують, що зростання населення є шкідливою для розвитку, «правдою є те, що економічне зростання часто супроводжується збільшенням населення».

«Майбутні покоління дітей та молоді, у дійсності, є найкращим та єдиним засобом для подолання економічних та соціальних проблем, – зазначив Постійний Спостерігач Апостольської Столиці при ООН. – Не надмір дітей є причиною бідності, але надто незначні інвестиції та підтримка для їхнього розвитку». Тому, поширювати культуру, яка, ґрунтуючись на сім’ї, буде відкритою на життя, є фундаментальним для того, щоб осягнути повний потенціал та справжній розвиток суспільства, як тепер, так і в майбутньому.

Серед інших тем, на які звернув увагу архиєпископ Чуллікат, виступаючи перед Комісією соціального розвитку, були глобалізація, інтеграція на світовому рівні та міграція. Він зазначив, що глобалізація запропонувала нові шляхи для громадської та економічної співпраці людства, але стаючи ближчими одні одним на рівні зв’язків та комунікацій, ми тим самим не стаємо одні одним братами й сестрами. Адже інтеграція ставить і такі виклики, як нерівність в розподілі багатств та прибутків, брак доступу для всіх у всі суспільні ділянки. Ватиканський дипломат наголосив, що для того, щоб осягнути справжній та тривалий суспільний розвиток, потрібні такі заходи, які походять з солідарності та братньої любові.