Спільнота - джерело сил для успішної священичої діяльності. Папа Венедикт XVI зустрівся з членами Братства Місіонерів святого Карла Борромео

Зі зворушливим словом про важливість священства в житті Церкви та світу звернувся Папа Венедикт XVI, приймаючи в суботу, 12 лютого 2011 р., членів Генеральної асамблеї Священичого Братства Місіонерів святого Карла Борромео, які зібралися в Римі з нагоди 25-ліття його заснування.

Священство повинно безперервно оновлюватися, знаходячи в Ісусі найсуттєвіші форми свого буття, звернув увагу Святіший Отець, наголошуючи на тому, що «християнське священство не є ціллю саме в собі». Воно було засноване Христом з огляду на народження та життя Церкви. «Славою та радістю священства є служити Христові та Його містичному Тілу, – зазначив Венедикт XVI. – Воно являє собою особливе та прекрасне покликання всередині Церкви, яке уприсутнює Христа, тому що бере участь в єдиному та вічному Священстві Христа. А присутність священичих покликань є надійним знаком істинності та життєвості християнської громади». Папа додав, що справжнє та плідне зростання Церкви неможливе без автентичної священицької присутності, яка її підтримує та живить.

Далі Святіший Отець звернув увагу на різні аспекти життя священиків, наголошуючи, зокрема, на важливості медитації та молитви, яку слід переживати, як діалог з Воскреслим Господом. Окремо він згадав про цінність спільнотного життя, вказуючи, насамперед, на його богословське значення. «Життя в спільноті, у дійсності, є вираженням Христового дару, яким є Церква, прообразом якої є апостольська спільнота, що дала початок пресвітерам, – сказав Венедикт XVI. – Жоден священик не уділяє щось свого власного, але разом з іншими співбратами бере участь у сакраментальному дарі, що походить безпосередньо від Ісуса».

Жити з іншими, вів далі Папа, означає погодитись на необхідність постійного особистого навернення, але – також відкрити радість покори, покаяння, спілкування, вибачення, взаємної підтримки. Але ніяке автентичне спільнотне життя неможливе без молитви, підкреслив Венедикт XVI, наголошуючи, що для «того, щоб уміти бути з іншими, потрібно бути з Ісусом». «І це – серце місії, – додав він. – Разом з Христом та співбратами кожний священик може знайти необхідні сили для того, щоб дбати про людей, брати на себе духовні та матеріальні проблеми, які зустрічає, щоб завжди новими словами, продиктованими любов’ю, навчати вічні істини віри, спрагу яких відчувають також і наші сучасники».