Євангеліє - це дар, яким потрібно ділитися. Підсумок послання Папи Венедикт XVI з нагоди Всесвітнього місійного дня

Церква ніколи не повинна замикатися сама в собі, але звіщати Євангеліє усім народам. На це звертає увагу Папа Венедикт XVI в оприлюдненому 25 січня 2011 р. посланні з нагоди Всесвітнього місійного дня, що відзначатиметься 23 жовтня.

Святіший Отець наголошує на тому, що євангелізація є суттєвим виміром Церкви, і сьогодні, в період секуляризації, що веде до життя так, ніби Бога немає, стає дедалі невідкладнішим завданням. Він також пригадує, що місійна діяльність завжди супроводжується солідарністю до потребуючих.

«Євангеліє, – пише Венедикт XVI, – не є виключним добром того, хто його отримав, але даром для взаємоподілу, доброю новиною, яку треба звіщати». І це, за словами Святішого Отця, є «найціннішим служінням, яке Церква може запропонувати людству та кожній окремій людині», що шукає глибокого сенсу свого життя.

Папа пише, що християни не можуть бути байдужими до факту, що після двох тисяч років служіння Церкви «ще й досі існують народи, які не пізнали Христа, не почули Його спасенної благовісті». Одночасно, зростає кількість тих, які «хоч і отримали звіщення Євангелія, однак, забули його і залишили». Навіть в традиційно християнських суспільствах сьогодні зустрічаємо людей, які не хочуть відкритися на слова віри, а пануючий релятивізм спонукує жити так, ніби Бог не існує, породжуючи ментальність, яка вивищує «пошук добробуту, легкий заробіток, кар’єру та успіх як цілі життя, часто навіть за рахунок моральних цінностей». У цьому контексті Святіший Отець наголошує на необхідності того, щоб усі вірні відповіли на місіонерське покликання, а ця відповідь є «суттєвою для життя Церкви».

Поруч з місійною діяльністю, також звертає увагу Венедикт XVI, крокує солідарність. Несприйнятливо, щоб під час євангелізування занедбувалися сприяння людській особі, справедливість, визволення від будь-яких утисків. На думку Папи, бути байдужими до земних проблем людства означає «забути Євангельську науку про любов до страждаючого та потребуючого ближнього».