2011-01-25 18:31:03

Джерелом єдності є Святий Дух, що єднає всіх у Христі. Проповідь Папи Венедикта XVI в базиліці святого Павла поза мурами


«Дорогі брати й сестри, наслідуючи приклад Ісуса, Який напередодні Своїх страстей молив Отця за Своїх учнів “щоб вони були одно”, християни продовжують безперестанно благати у Бога дару єдності», – цими словами Святіший Отець Венедикт XVI розпочав проповідь під час вечірні в папській базиліці святого Павла поза мурами з нагоди завершення Тижня молитов за єдність християн. Вказуючи на тему цьогорічних молінь, запропоновану християнами Єрусалиму: «Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах», Папа зазначив, що саме це є образом первісної християнської громади, яка «народилася в Єрусалимі у день П’ятидесятниці під впливом проповіді, яку, сповнений Святим Духом, апостол Петро виголосив перед усіма, хто прибув до Святого Міста на свято». Це не була громада замкнена сама в собі, а від самого початку – вселенська, католицька, здатна огорнути людей різних мов та культур. Вона «не ґрунтувалась на домовленості між її членами», ні на спільному проекті чи ідеалі, але творилася з «глибокої єдності з Богом, Який об’явився у Своєму Синові, з зустрічі з померлим та воскреслим Христом».

Опис цієї громади, наведений святим апостолом Лукою, автором Діянь Апостолів, вів далі Святіший Отець, не є просто згадкою про минуле чи прикладом для наслідування, але ствердженням «присутності і діяння Святого Духа в житті Церкви», підтвердженням того, що Він, «єднаючи всіх у Христі, є джерелом єдності Церкви і вчиняє віруючих одністю». Навчання Апостолів, братерська спільність, ламання хліба та молитва є суттєвими елементами всіх християнських громад, і як такі, становлять фундаментальний вимір єдності видимого Тіла Христової Церкви.

Визнаючи той факт, що протягом останніх десятиліть екуменічний діалог зробив значні кроки вперед, Папа відзначив, що всі ми добре знаємо, що ми ще далекі від тієї єдності, за яку молився Христос і образом якої є первісна єрусалимська громада. Ця єдність здійснюється не лише на рівні організаційних структур, але «у визнанні однієї віри, у спільному звершенні Божественного культу і в братерській згоді Божої родини». Тому, пошук єдності не може зупинитися на визнанні взаємних відмінностей та в мирному співжитті, але повинен прямувати до сопричастя у вірі, Святих Тайнах та служінні. «Шлях до цієї єдності повинен сприйматися як моральний наказ, відповідь на точний поклик Господа», – наголосив Венедикт XVI, додаючи, що для цього потрібно «перемогти спокусу покірливого підкорення долі та песимізму, які є виявом браку довір’я до могутності Святого Духа».







All the contents on this site are copyrighted ©.