Дякуймо Богові за дар Його Сина. Остання проповідь Святішого Отця Венедикта XVI у
2010 р.
«Вічний Бог увійшов та завжди перебуває в людському часі. Він увійшов до нього і в
ньому залишається в особі Ісуса, який є Спасителем світу», – на це звернув увагу Папа
Венедикт XVI в проповіді під час останнього у 2010 році богослуження – вечірні з нагоди
урочистості Пресвятої Богородиці Марії та подячної молитви «Тебе, Боже, хвалимо» з
нагоди закінчення року.
Завершуючи рік, сповнений різними подіями, Святіший
Отець заохотив вірних, насамперед, дякувати Господеві за кожну отриману благодать,
а найперше – за дар приходу Його Сина. Відвічний Бог, вів далі Папа, увіходить в час,
починаючи від сотворення, і від початків його оновлює, але лише з приходом Христа
та довершенням діла відкуплення настала повнота часів. «Наш людський час, – зазначив
Венедикт XVI, – наповнений нещастями, стражданнями, драмами різного роду, починаючи
від тих, які спровоковані людською злобою, до тих, які є наслідком злощасних природних
випадків, але він включає, причому – остаточно та не знищимо – радісну та визвольну
новизну Христа Спасителя».
Папа закликав вірних з надією дивитися в майбутнє,
покладаючи своє уповання на Господа. Тією ж, Яка дарує світові Надію – Христа, є завжди
Пресвята Богородиця. «Її обійми, а ще більше – серце, як тоді пастирям та мудрецям,
так і сьогодні продовжують подавати світові Ісуса, Її Сина та нашого Спасителя. У
ньому вся наша надія, бо від Нього кожній людині прийшли мир та спасіння», – сказав
на завершення Венедикт XVI.