Молитва на вервиці об’єднала американський континент
8 вересня 2010 року, у празник Різдва Пресвятої Богородиці за новим стилем, молитва
на вервиці духовно об’єднала американський континент. За допомогою телебачення, радіо
та інтернету мільйони людей з’єднались у молитві з санктуарієм Пресвятої Богородиці
в мексиканському місті Ґвадалупе, де у ХVІ–му сторіччі відбулись об’явлення Пресвятої
Богородиці і де зберігається нерукотворний чудотворний образ Небесної Покровительки
не тільки Мексики, але й усього американського континенту.
Спільна молитва
була організована архиєдієцезією столичного міста Мехіко у співпраці з дослідницьким
інститутом вищих студій Ґвадалупе та міжнародною церковною фундацією «Лицарі Колумба»
- добродійною організацією, яка існує від 1882 року і нараховує понад 1 мільйон 700
членів в усьому світі. До фундації належать також і українські відділи, які діють
при численних греко-католицьких парафіях США та Канади.
8 вересня, празник
Різдва Пресвятої Богородиці, було вибране також і тому, що в цей день католицька Церква
відзначала Всесвітній день Ґвадалупської Богоматері, захисту й володарки нашої свободи,
що був організований з нагоди відзначень 200-річчя незалежності Мексики.
У
програму дня входив конгрес «Будуючи цивілізацію любові», який розпочав кардинал Норберто
Рівера Каррера, архиєпископ столиці Мексики. Серед виступаючих був канонік базиліки
в Ґвадалупе, о. Едуардо Чавес Санчес та Найвищий Лицар згаданої фундації, доктор
Карл А. Андерсон.
Молитва на вервиці розпочалась о 20-ій годині місцевого часу
– а в Україні в цей час вже було дев’яте вересня – процесійним походом із палаючими
свічками з пагорба Тепеяк – місця об’явлень Пречистої Діви – до площі перед храмом.
Процесію очолив кардинал Норберто Рівера Каррера, який після закінчення молитви уділив
архиєрейське благословення.
Храм Божої Матері в Ґвадалупе належить до найбільш
відвідуваного санктуарію католицької Церкви – кожного року з прощами сюди прибуває
від 12 до 14 млн. прочан.
Незвична історія цього чудотворного Марійського місця.
1531 року, 10 років після падіння імперії ацтеків, Пресвята Божа Матір об’явилась
57-річному, наверненому на християнство, індійцеві Хуанові Дієґо, одному із перших
охрищених. Пречиста Діва висловила бажання, щоб на Її честь там був збудований храм.
Хуан Дієґо звернувся до єпископа, який не повірив у його слова і вимагав доказів.
Під час наступного об’явлення Божа Мати запросила його зібрати троянди, які, не зважаючи
на зимову пору, а це був грудень, розцвіли на кам’янистій горі. Коли Хуан Дієґо поспішив
до єпископа з доказами чуда і розгорнув накидку, в яку загорнув троянди, квіти впали
на землю, а на внутрішній стороні його убогого плаща в чудесний спосіб залишилось
відбитим зображення самої Пресвятої Богородиці. Цей образ є нерукотворним, зображення
Пречистої Діви на цьому ще й досі не змогли науково пояснити. Що більше, розглядаючи
за допомогою комп’ютерної техніки збільшене зображення обличчя Пресвятої Діви, відкрито,
що в Її очах, немов на фотографії, відбились дійові особи події: сам Хуан Дієґо, єпископ
Зумарраґа та ще інші особи. 2002 року святої пам’яті Папа Іван Павло ІІ канонізував
Хуана Дієґо, тобто проголосив його святим.