Покора - це шлях до неба. На молитві "Ангел Господній" з Папою Венедиктом XVI 22 серпня 2010

На восьмий день після святкування Внебовзяття Пречистої Діви Марії, літургія Церкви латинського обряду вшановує Пресвяту Богородицю як Царицю. Про це пригадав Папа Венедикт XVI на початку свого повчання перед проказуванням молитви «Ангел Господній» 22 серпня 2010 р. Традиційна недільна зустріч Святішого Отця з паломниками відбулася на внутрішньому подвір’ї папської літньої резиденції у містечку Кастель Ґандольфо поблизу Риму.

Вказавши на те, що цього року свято Матері Божої Цариці випало в неділю, Венедикт XVI зазначив, що євангельське читання цієї неділі, згідно з римо-католицькою традицією, перетинається з образом Марії Цариці. В ньому Ісус навчає: «Тоді останні стануть першими, а перші - останніми» (Лк 13,30). «Це типове висловлювання Христа, – підкреслив Папа, – кілька разів повторюване святими євангелистами, чи подібними формулюваннями, тому, що воно з наочністю відображає тему, дорогу Його пророчому проповідуванню. Богородиця є досконалим прикладом цієї євангельської істини про те, що Бог понижує гордих та могутніх цього світу, а підносить покірних».

Проста дівчина з Назарету стала Царицею світу, і це є одна із чудесних речей, що об’являють Боже серце, вів далі Святіший Отець, додаючи, що Її царственність, очевидно, повністю пов’язана з Христовою. Він є Господом, Якого, після приниження хресною смертю, Отець підніс вище всякого створіння. Тож і Його Непорочна Мати, що повністю взяла участь у Його месіанському служінні, також стала учасницею Воскресіння та сходження на небо. «Мати розділила з Сином не лише людські аспекти цього служіння, але, через діяння в Ній Святого Духа, також глибокий намір, Божу волю, таким чином, що все Її існування, убоге та покірне, було піднесене, перетворене та прославлене, пройшовши через “вузькі ворота”, якими є сам Ісус Христос, – сказав Венедикт XVI. – Так, Марія є першою, хто пройшла “дорогою”, відкритою Христом, щоб увійти у Боже Царство, дорогою, доступною для покірних, які ввіряються Божому слову і намагаються втілювати його в життя».

Наприкінці Святіший Отець зазначив, що в історії міст та народів, просвічених християнською благовістю, зустрічаємо незліченні свідчення про почитання Діви Марії як Цариці, і то навіть на інституціональному рівні. «Але сьогодні, як діти Церкви, ми хочемо, передовсім, відновити нашу набожність до Тієї, яку Ісус залишив нам як Матір та Царицю, – сказав Венедикт XVI. – Ввіряймо Її заступництву щоденну молитву за мир, особливо там, де загострюється логіка насильства. Щоб усі люди переконалися, що в цьому світі ми повинні допомагати одні одним як брати, для того, щоб будувати цивілізацію любові».