Подорож слідами святого Павла з думкою про Святу Землю. о. Федеріко Ломбарді, ТІ, про майбутній візит Папи до Кіпру

Вже менше, як через тиждень, Вселенський Архиєрей Венедикт XVI вирушить у чергову Апостольську подорож, щоб відвідати невелику острівну країну Кіпр, де більшість населення становлять православні. Це вперше нога Наступника святого Петра ступить на острів, де проповідував Апостол Народів святий Павло. Подорож триватиме від 4 до 6 червня, а в останній її день Святіший Отець вручить єпископам Близького Сходу Instrumentum laboris (Робочий документ), майбутнього Синоду Єпископів, присвяченого Церкві у цьому регіоні, який у жовтні цього року відбудеться у Ватикані. Ось що про це говорить о. Федеріко Ломбарді, Генеральний Директор Ватиканського Радіо та Ватиканського Телецентру і Директор Ватиканського прес-центру, у вступі до щотижневого інформаційного випуску Ватиканського Телецентру.

«Багато запитують себе, чому Папа повинен їхати саме на Кіпр, щоб зустрітися з єпископами Близького Сходу та вручити їм робочий документ наступного Синоду – великої церковної зустрічі у жовтні. Відповідь є простою. Вистачить прочитати Діяння Апостолів, розповідь про перші кроки звіщення Євангелія у світі після Ісусового Воскресіння. Кіпр там згадується принаймні 6 разів. З Кіпру походив Варнава, який був одним з перших, хто приєднався до спільноти апостолів у Єрусалимі. Кіпр – це перший етап, одночасно, успішний та важкий, першої апостольської подорожі святих Павла, Варнави та майбутнього євангелиста Марка. Євангелізувати Кіпр Варнава повертається після того, як розстався зі святим Павлом. Вздовж берегів Кіпру знову і знову святий Павло пропливає протягом своїх наступних подорожей, включаючи і цю останню, яка привела його до Мальти і до Риму. Зрештою, вистачить одного погляду на географічну карту, щоб зрозуміти, що Кіпр є стратегічним перехрестям, а, отже, також і культурним та духовним в регіоні, історія якого для нас тісно пов’язана із Святою Землею. Звідси вирушали християнські та єврейські паломницькі шляхи до Єрусалиму, шляхи мореплавців, які поєднували Схід та Захід, Азію та Європу. І якщо, з одного боку, нас дивує те, що Іван Павло ІІ ніколи не ступив туди, не може дивувати те, що Венедикт XVI охоче прийняв запрошення приїхати туди, як паломник і відвідувач, під час подорожі, яка є ідеальним продовженням подорожі на Мальту, прямуючи Середземним морем на схід, і поєднуючи також з основною Апостольською подорожжю минулого року – до самої Святої Землі. З Кіпру, отже, не можна не оглянутися довкола, неможливо не молитися і не сподіватися такого звіщення Євангелія та служіння йому, яке б не було джерелом діалогу, церковного сопричастя, зростання людини та зміцнення миру серед усіх, в регіоні, який дуже дорогий усім віруючим, але ще досі пронизаний надмірними стражданнями та поділами».