З Ісусом усе можливе, тому не треба боятися рішучих постанов. Папа Венедикт XVI до
молоді Турину
У сучасному світі нелегко дається справжня любов, але з Ісусом усе можливе. Тому,
слід не боятися рішучих рішень та вірно їх виконувати. Про це говорив Святіший Отець
Венедикт XVI, зустрічаючись в неділю, 2 травня 2010 р., пополудні, з молоддю міста
Турину, в рамках свого паломництва до плащаниці, яка зберігається у цьому північноіталійському
місті.
Під час зустрічі, яка відбувалася на площа Святого Карла, Папа коментував
євангельський уривок про юнака, який запитував Ісуса: «Що маю робити, щоб осягнути
вічне життя?» Саме цій темі був присвячений Апостольський Лист до молоді, який Слуга
Божий Іван Павло ІІ скерував до юнаків і дівчат 25 років тому. Венедикт XVI зазначив,
що сьогодні непросто говорити про вічне життя, адже теперішня ментальність схильна
думати, що не існує нічого остаточного, усе змінюється, і то дуже швидко. Це спричинюється
до того, вказав Папа, що поширюється хибна думка про те, що неможливо робити остаточних
рішень, зобов’язуючих на все життя. «Але хіба це відповідний спосіб використання свободи?
– запитував Святіший Отець. – Хіба є правдою те, що для того, аби бути щасливими,
мусимо задовольнятися дрібними і швидкоплинними хвилевими радостями, які, закінчившись,
залишають гіркоту в серці?».
Папа наголосив на тому, що це не є справжньою
свободою і дорогою до щастя. Ми створенні для остаточних і невідкличних рішень, які
дають повноту сенсу нашому існуванню. В акті сотворення Бог «вклав у серце кожного
з нас насінину життя, яке повинно досягнути чогось прекрасного та великого». «Майте
відвагу на остаточні рішення і вірно ними живіть! – Закликав Святіший Отець. – Господь
може покликати вас до подружжя, до священства, до богопосвяченого життя, до особливого
дарування себе самих: відповідайте Йому зі щирістю!»
У розмові з багатим юнаком,
вів далі Венедикт XVI, Ісус вказує на те, що саме є справжнім багатством: любов. Знаємо,
що слово «любов» має різні значення, тому ми потребуємо Вчителя-Христа, Який показує
нам його найглибший сенс. Як знаємо зі Святого Письма, Любов – це власне ім’я Бога.
Ісус зробив нас учасниками цієї любові, і нема нічого більшого для людини, слабкої
та смертної істоти, як можливість стати учасником життя Божої любові. Сьогодні живемо
у культурному контексті, який не сприяє глибоким і безкорисливим міжлюдським стосункам,
спонукаючи замкнутися у самих собі, в індивідуалізмі. «Але серце молодої людини з
природи є чутливим до справжньої любові, – наголосив Святіший Отець. – Тому, з великим
довір’ям звертаюся до кожного з вас і кажу вам: зробити з вашого життя щось прекрасне
та велике нелегко, це вимагає зусиль, але з Христом усе можливе!».
Папа закликав
юнаків і дівчат жити зустріччю з любов’ю Христа в тісних стосунках із Ним, а це осягається
у Церкві і в Святих Тайнах. Кожен повинен почуватися живою частиною Церкви, включеним
у діло євангелізації. «Молоде Турину та П’ємонту, – закликав наприкінці Венедикт XVI,
– будь свідком Христа у цих наших часах! Нехай свята Плащаниця буде для вас особливим
запрошенням відбити у вашому дусі обличчя Божої любові, щоб ви самі, у ваших середовищах,
з вашими ровесниками, були вірогідним проявом Христового обличчя».