Пошана гідності людської особи та солідарність між поколіннями повинні стати основою нової економічної дійсності. Венедикт XVI зустрівся з членами Папської Академії Соціальних Наук

Крах світового фінансового сектору показав, що економічна система, позбавлена етичних правил, які наголошують на цілісному розвиткові особи, а не лише здобуванню прибутку, приречена на занепад. Про це говорив Папа Венедикт XVI, приймаючи у п’ятницю, 30 квітня 2010 р. членів Папської Академії Суспільних Наук, що зібралися на свою XVI Пленарну сесію, яка триватиме від 30 квітня до 4 травня і буде присвячена темі «Криза глобальної економіки. Перепроектувати наш шлях».

Святіший Отець зазначив, що фінансова криза показала слабкість актуальної економічної системи та пов’язаних з нею інституцій. «Вона також показала, – додав Венедикт XVI, – помилку, згідно з якою ринок є в стані сам себе регулювати, поза межами громадського втручання і без внеску внутрішній етичних норм». Цьому баченню, що випливає зі збіднілого поняття економічного життя, яке вважається набором механізмів, що керуються особистою вигодою та прибутком, Папа протиставив цінності Соціальної Доктрини Церкви, які підсумовані у соціальній енцикліці «Любов у Істині». «Замість бути спіраллю виробництва та споживання, спрямованою на окреслені людські потреби, – наголосив Венедикт XVI, – економічне життя повинно правильно вважатися вправою людської відповідальності, внутрішньо спрямованою на сприяння гідності людської особи, осягненню спільного добра і цілісного – політичного, культурного та духовного – розвитку осіб, сімей та суспільства».

Отож, за словами Святішого Отця, перепрограмувати подальший шлях означає переосмислити так звані глобальні стандарти і цілі, які спрямовують економічне життя. Церква наголошує на існуванні загального природного права, засади якого вписані Богом у створіння. Вони є доступними для людського розуму, а тому їх слід застосовувати під час практичних рішень. «Природній моральний закон, засвоєний Церквою, яка очистила та розвинула його у світлі християнського Об’явлення, як частина великої спадщини людської мудрості, служить провідним маяком для старань, які докладають окремі особи та спільноти для досягнення добра та виключення зла, спрямовуючи їхні зусилля на будування насправді справедливого та гуманного суспільства», – зазначив Венедикт XVI, наголошуючи на основному, на його думку, принципі, яким є дбання про спільне добро, яке ґрунтується на пошані гідності людської особи та на солідарності між поколіннями.