Блаженний Бернардо Франсіско де-Ойос, Апостол Найсвятішого Ісусового Серця в Іспанії

18 квітня 2010 р., понад 20 тисяч вірних зібралося на урочисте богослуження в місті Вальядолід на північному заході Іспанії, під час якого архиєпископ Анжело Амато, Префект Конгрегації в справах святих, проголосив блаженним Католицької Церкви священика-єзуїта Бернардо Франсіска де-Ойос-і-де-Сенья. В урочистостях взяли участь коло тридцяти кардиналів та єпископів, а також Генеральний Настоятель Товариства Ісусового о. Адольфо Ніколас.

Бернардо Франціско народився у 1711 році в околицях Вальядоліда. Навчався у єзуїтських колегіях, і сам вирішив вступити до Товариства Ісусового, куди був прийнятий на новіціят, маючи несповна 15 років. Під час богословських студій дізнався про культ Найсвятішого Ісусового Серця, та почав молитися за те, щоб ця набожність поширилася в Іспанії та Латинській Америці, та щоб було встановлене свято Найсвятішого Серця.

14 травня 1733 року, в празник Вознесіння, Бернардо Франсіско, після Святого Причастя, мав об’явлення, під час якого Ісус сказав йому: «Я царюватиму в Іспанії, і з ще більшою пошаною, ніж в інших місцях». Молодий семінарист написав книжку «Захований скарб», яка була першою в Іспанії, присвяченою набожності до Найсвятішого Ісусового Серця.

За підтримки Отців Єзуїтів він розпочав поширювати цей культ, а через деякий час прийняв священичі свячення, отримавши необхідні дозволи та звільнення, оскільки ще не закінчив приписаних студій та не осягнув необхідного віку. У єзуїтській колегії у Вальядолід організував першу в Іспанії дев’ятницю до Пресвятого Серця. Але його служіння не було довгим. Захворівши на тиф, маючи лише 24 роки, блаженний о. Бернардо Франсіско помер. Його поховано у Колегії, а пізніше було перенесено у якесь інше місце, яке до сьогодні невідоме.