25 квітня - День Хворого в УГКЦ

У третю неділю після Пасхи, яка у візантійській традиції називається Неділею Розслабленого, Українська Греко-Католицька Церква відзначає День Хворого. Пов’язані з цим заходи мають на меті привернути увагу християнської спільноти та усього суспільства до хворих людей, їх родин та тих, хто полегшує їхні страждання, зокрема – медичний персонал та волонтерів.

Це відзначення відбуватиметься в рамках Всесвітнього Дня Хворого, який Католицька Церква щороку відзначає 11 лютого, в день літургічного спогаду Матері Божої Люрдської. Деякі Єпископські Конференції, з огляду на різні практичні проблеми, домовились, що 11 лютого буде символом єдності Вселенської Церкви у молитві за хворих, натомість відзначення самого Дня хворого можна здійснювати у сприятливий момент, який буде враховувати активну участь хворих. Згідно з Постановою Позачергового Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ від 16 січня 2006 року, УГКЦ в Україні відзначає День хворого у Неділю Розслабленого.

У своєму посланні з нагоди 18-го Всесвітнього Дня Хворого, який співпав із відзначенням 25-ліття Папської Ради в справах душпастирства охорони здоров’я, Святіший Отець Венедикт XVI запропонував призадуматися над служінням Церкви для хворих і тих, хто ними опікується.

Папа вказує на те, що душпастирське служіння в сфері охорони здоров'я є інтегральною складовою місії Церкви оскільки вписується у русло спасительної місії Христа, Який «прийшов, творячи добро та зціляючи всіх, кого поневолив диявол» (Дії 10, 38). Наслідуючи Його, пригадує Венедикт XVI, кожен християнин покликаний втілювати у життя притчу про милосердного Самарянина.

Ісус закликає нас «схилитися над тілесними і душевними ранами численних наших братів і сестер, яких зустрічаємо на дорогах світу; допомагає зрозуміти, що досвід хвороби і страждання, якщо його прийняти і щоденно переживати з Божою благодаттю, може стати школою надії», – пише Папа.

Зважаючи на Рік Священства, який добігає до завершення у Католицькій Церкві, Святіший Отець закликав священиків бути служителями хворих і не шкодувати сил для того, щоб забезпечити їм опіку та підтримку. «Час, проведений поруч з тими, хто зазнає випробувань, виявляється благодатно плідним для всіх інших аспектів душпастирської діяльності», – зазначає Венедикт XVI, а також закликає хворих «молитися і жертвувати страждання за священиків, щоб вони могли залишатися вірними своєму покликанню і щоб їхнє служіння було багатим на духовні плоди на користь всієї Церкви».