Людські права слід захищати також і з метою подолати фінансову кризу

Захист людських прав може зробити важливий внесок у подолання теперішньої фінансово-економічної кризи. Про це говорив Постійний спостерігач Апостольської Столиці при структурах ООН в Женеві архиєпископ Сільвано Томазі, виступаючи у середу, 3 березня 2010 р., під час 13-ї сесії Ради Прав Людини.

Хоч можна зауважити деякі моменти покращення, криза і надалі погіршує умови мільйонів людей, які не дають собі ради в забезпеченні фундаментальних життєвих потреб. По-суті, як наголошує архиєпископ Томазі, для того, щоб забезпечити всім глобальний та тривалий розвиток, потрібні нове регламентування і нова всесвітня система управління. На його думку, дотримання прав людини у економічній, цивільній та політичній сферах є єдиною нагодою для того, щоб зруйнувати коріння кризи.

У своїй доповіді представник Апостольської Столиці зупинився на Рапорті ООН про негативні наслідки фінансової кризи, якими є ганебна ситуація голоду в світі, зростання нерівності в світі, мільйонне безробіття та нові форми бідності, як також соціальна незахищеність найуразливішого прошарку людей. Посилаючись на соціальну енцикліку Папи Венедикта XVI «Caritas in Veritate», він зазначив, що ці явища є наслідком розриву між економічною діяльністю, завданням якої є примножувати багатства, та політичною, до якої належить функція забезпечувати справедливість.

Архиєпископ Томазі наголосив на тому, що рівність та справедливість є фундаментальними критеріями для управління світовою економікою, але втішатися дотриманням людських прав можливо лише тоді, коли держави перетворюватимуть ці принципи у закони. Спільною метою повинен бути захист людської гідності, яка об’єднує всіх людей в одну родину, а ця єдність «вкорінена у наступних фундаментальних принципах: центральне місце людської особи, солідарність, субсидіарність та спільне добро».

Постійний Спостерігач Апостольської Столиці звернув увагу на те, що плани подолання кризи, які беруть до уваги лише питання реформування фінансової системи чи економічні моделі, а не зважають на потреби людей, не є ефективними. Навпаки, наголошує він, їм потрібно гарантувати доступ до ресурсів з метою покращити умови життя та дозволити їм віддати свої таланти на служіння місцевій спільноті та загальному спільному добру. Це, підкреслив архиєпископ Томазі, завжди було завданням соціальної доктрини Церкви.