Божа справедливість, виражена в Христових блаженствах. «Ангел Господній» з Папою Венедиктом ХVІ 14 лютого 2010 р.

Своїм Хрестом і Воскресінням Ісус не закликає ані до суспільної, ані до політичної революції, але до революції любові, відповідаючи на прагнення справедливості з боку убогих та пригнічених, наголосив Папа Венедикт ХVІ, звертаючись до римлян і прочан, які в неділю, 14 лютого 2010 року, опівдні зібрались на площі святого Петра у Ватикані, щоб разом із Вселенським Архиєреєм проказати молитву «Ангел Господній». Святіший Отець привітав народи Далекого Сходу, зокрема китайців та в’єтнамців, які відзначають Новий рік, відповідно до фаз місяця, а також, згадуючи празник святих Кирила і Методія, небесних співпокровителів Європи, ствердив, що християнські цінності, які вони поширювали, повинні залишитись фундаментом єдності європейського континенту.

Недільну молитву з вікна своєї бібліотеки Венедикт ХVІ провів після відвідин одного з осередків харитативної організації «Карітас», що розташований при центральному залізничному вокзалі Риму «Терміні». Папа звернувся теми Христових блаженств, адже в неділю в Церкві латинського обряду під час Служби Божої був прочитаний саме цей уривок з 6 розділу Євангелії від святого Луки, де розповідається про Нагірну проповідь Ісуса, від час якої Він виголосив блаженства.

«Літургічний рік – це великий шлях віри, яким крокує Церква, яку завжди випереджує Пречиста Діва Марія», – мовив Святіший Отець. Ісус звістив, що блаженні вбогі... блаженні, які тепер голодують… блаженні ті, які тепер плачуть... блаженні ті, які зазнають погорди задля Христа... Чому Він називає їх блаженними, тобто щасливими, благословенними? Бо Господня справедливість вчинить, що вони будуть насиченими, утішеними, отримають винагороду за всяку фальшиве оскарження, бо Господь прийме їх до Свого Царства. Блаженства ґрунтуються на тому, що існує Божа справедливість, яка допомагає піднятись тим, хто був незаслужено упокорений, і принижує тих, хто вивищувався над іншими.

Після чотирьох Блаженств євангелист Лука додає чотири перестороги багатим, ситим, тим, які тепер сміються і збирають похвали від людей, бо вони вже отримали свою втіху, бо, як твердить Ісус, в Божому Царстві останні будуть першими, а перші – останніми. Ця Божа справедливість і блаженства здійсняться в Царстві Божому, яке настане при кінці віків, але вже і тепер виявляється Божа справедливість там, де убогі зазнають утішення, де виконується служіння ближньому, як у осередку «Карітас», який Папа відвідав у неділю та в усьому світі, де християни посвячуються ділам справедливості та любові.

«Саме темі справедливості я присвятив цього року Послання на Великий Піст, – сказав Венедикт ХVІ, запрошуючи перечитати його та над ним роздумати. – Христове Євангеліє позитивно відповідає на людське прагнення справедливості, але в несподіваний та вражаючий спосіб. Ісус не пропонує революції суспільного та політичного типу, але революцію любові, яку Він вже здійснив Своїм Хрестом і Воскресінням. На цьому спираються блаженства, які пропонують новий горизонт справедливості, який започаткований Пасхою, завдяки якій можемо стати справедливими й будувати кращий світ».

Папа звернувся з молитвою до Пречистої Діви Марії, щоб Вона була провідницею на шляху Великого Посту, щоб ми могли звільнитись від ілюзії самодостатності , визнати, що нам потрібно Господа Бога, Його милосердя і, в такий спосіб, увійти в Його Царство справедливості, любові й миру.

Після молитви «Ангел Господній» та Апостольського благословення Вселенський Архиєрей привітав народи Азії, зокрема китайців та в’єтнамців, які відзначають Новий рік, згідно з місячним календарем, побажавши збереження й зросту багатої спадщини духовних та моральних цінностей, глибоко вкорінених в культурі тих народів.

А звертаючись до польських прочан, Папа окремо згадав празник святих Кирила і Методія, небесних співпокровителів Європи, наголошуючи, що християнські цінності, які вони поширювали на європейському континенті, як знак Хреста, Христове Євангеліє та життя згідно з ним, повинні й надалі залишитись тривким фундаментом духовної сили народів та єдності Європи. Це цінності, які важливі також і для сучасності.