Для осягнення розвитку слід сприяти міжособовим стосункам. Спостерігач Апостольської Столиці при ООН

Щоб підтримати соціальне та економічне зростання, слід сприяти міжособовим стосункам. Про це говорив архиєпископ Челестіно Мільйоре, Постійний Спостерігач Апостольської Столиці при структурах ООН в Нью-Йорку, виступаючи минулого тижня під час 48-ї Сесії Економічної і соціальної ради ООН, присвяченій темі соціальної інтеграції.

Архиєпископ Мільйоре зазначив, що разом із забезпеченням місць праці, слід подбати про те, щоб стандарти споживання зосереджувалися на суспільних добрах і на послугах, які сприяють більшому спілкуванню між особами. На думку папського дипломата, «вкладаючи у суспільні блага, такі як медична допомога, освіта, культура, мистецтво, спорт – елементи, які розвивають особу і вимагають людської взаємодії, а не механічного виробництва, своїм адміністративним втручанням держава заторкнула б розвиток у його корені, одночасно сприяючи зайнятості і розвиткові у довгостроковій перспективі». Згідно з його ствердженням, суспільний розвиток та інтеграція не відбуваються лише шляхом технологічних розв’язок, оскільки в першу чергу стосуються взаємин між людьми.

Однак, «зосередження на людських стосунках, – зазначив архиєпископ Мільйоре, – неодмінно вимагає відкритості на життя, яка є позитивним внеском у суспільний та економічний розвиток». Він пояснив, що дуже часто в зростанні населення вбачають причину бідності, але цю позицію слід подолати, оскільки виключно силою праці можна знайди розв’язки проблем убогості. Апостольська Столиця займає позицію, згідно з якою «сприяння життю та сім’ї й пошук шляхів для об’єднання внесків з боку всіх дозволить суспільствам вповні осягнути їхній потенціал та отримати розвиток». Сім’я відіграє важливу роль у суспільстві, адже саме там діти в першу чергу набувають певні здатності, стилі поведінки та чесноти, які приготовляють їх до праці.

Розглядаючи тему соціальної інтеграції, Постійний Спостерігач Апостольської Столиці при ООН не оминув проблем, пов’язаних із явищем міграції. Він згадав, що в країнах з високим відсотком імміграції спостерігаємо явища нетолерантності та взаємних непорозумінь між громадянами та прибулими. Це вимагає особливої уваги щодо двох фундаментальних аспектів, на основі яких можна було б знайти розв’язання проблеми: прийняття мігрантів та пошана до закону. Однак, слід пам’ятати, що інтеграція «вимагає довгого періоду часу, і в основному, здобувається у наступних поколіннях». Важливу роль в цих питаннях також відіграють релігійні спільноти.