Божий Син став людиною, щоб ми могли стати дітьми Божими. Бог народився, щоб ми могли наново народитись. З Папою Венедиктом ХVІ на молитві «Ангел Господній» у Ватикані (10 січня 2010)

У свято Хрищення Господнього, яке Церква латинського обряду відзначала у неділю 10 січня, після Святої Літургії, під час якої Папа охристив 14 немовлят, опівдні він проказав молитву «Ангел Господній» разом із вірними, зібраними на площі святого Петра у Ватикані.
Роздумування над об’явленням Воплоченого Бога під час хрищення в ріці Йордані Святіший Отець продовжив також і перед молитвою «Ангел Господній», наголошуючи, що, приймаючи хрищення, Божий Син піддався волі небесного Отця, прилюдно прийняв Свою місію, випереджуючи Свою смерть і воскресіння.

Папа пригадав, що Ісус Христос прийшов на світ, щоб ми стали Божими дітьми завдяки відродженню у Святій Тайні Хрищення. «Божий Син став людиною, щоб ми могли стати дітьми Божими. Бог народився, щоб ми могли народитись наново», – мовив Венедикт ХVІ. – Це чудове таїнство, яким є наше «поновне народження», – народження людської істоти «з висоти», від Бога (пор. Ів 3,1-8) – здійснюється і вміщується в сакраментальному знаку Хрищення.

Через цю Святу Тайну людина дійсно стає дитиною, сином Божим. І від тієї миті мета існування людини полягає в осягненні, в добровільний і усвідомлений спосіб, того, що вона від початку отримала як дар. Вираз: «Стань тим, чим ти є», підкреслив Святіший Отець, становить основний виховний принцип людської особи, відкупленої Божою благодаттю. Зроджений через хрищення до нового життя, християнин починає свій шлях зросту у вірі, яка приведе його до того, щоб з повним усвідомлення звертатись до Бога, як до Отця, звертатись до Нього з вдячністю і переживати радість бути Божою дитиною.

З того, що ми є дітьми Божими, випливає також і зразок для життя суспільства, тобто суспільства братів. Неможливо встановити братерство за допомогою ідеології, ані, тим більше, через декрет будь-якої влади. Ми визнаємо себе братами, виходячи з покірного, але глибокого усвідомлення того, що ми є дітьми одного небесного Отця. Як християни, завдяки Святому Духові, отриманому при Хрищенні, ми отримали у спадщину дар і завдання жити, як Божі діти і брати, щоб бути «закваскою» нового людства, солідарного і багатого миром та надією.

«Нехай же у цьому нам допоможе також усвідомлення того, що крім Отця в небі, маємо також матір, Церкву, відвічним зразком якої є Пречиста Діва Марія», – мовив Венедикт ХVІ, закінчуючи роздумування перед молитвою «Ангел Господній» та уділенням Апостольського благословення.