Різдвяне звернення Urbi et Orbi Святішого Отця Венедикта ХVІ 25 грудня 2009

«Сьогодні над вами засяє світло, адже для нас народився Господь!» – цими словами із Світанкової Служби Божої, латинського обряду, звертаючись 25 грудня 2009 року до усіх мешканців міста Риму та людей усього світу, Папа Венедикт ХVІ розпочав своє різдвяне послання, зазначаючи, що Біблія і Літургія не говорять про світло природне, але про світло інше, особливе, в певний спосіб скероване до нас, до тих, заради кого й народився Спаситель у Вифлеємі. Тим «ми», за словами Вселенського Архиєрея, є Церква, велика всесвітня родина віруючих в Ісуса Христа, тих, які в надії очікували нового народження Месії і сьогодні урочисто святкують цю постійно актуальну подію.

Святіший Отець зазначив, що біля ясел у Вифлеємі оте «ми» було майже непомітне для людського ока, бо, як розповідає нам Євангеліє від Святого Луки, окрім Марії та Йосифа були присутні лише кілька пастухів, які прибули до стаєнки на слово ангелів. «Світло першого Різдва було немов запалений вночі вогонь. Навколо все було в темряві, в той час як у стаєнці сяяло правдиве світло, “що просвітлює кожну людину” (Ів. 1,9)», – наголосив Папа, додавши, що усе це відбувалося у простоті та приховано, у стилі, згідно із яким діє Бог продовж усієї історії спасіння.

Продовжуючи Єпископ Риму наголосив, що Правда, як і Любов, запалюються там, де приймають світло, поширюючись потім у серцях та умах тих, які добровільно відкриваються на його сяйво, стаючи, у свою чергу, джерелами світла. «Такою є історія Церкви, яка розпочала свій шлях із убогої стаєнки у Вифлеємі, і протягом століть стала Народом і джерелом світла для людства», – підкреслив Папа, пригадуючи, що всюди, де є громада вірних, яка приймає Божу любов, сяє світло Христове, навіть в найважчих ситуаціях. Церква, як Пречиста Діва Марія, дарує світові Ісуса, Божого Сина, Якого і сама отримала в дар; як і Марія, вона не боїться, адже Дитинка є її силою; вона не тримає Його виключно для себе, але жертвує усім, які з щирим серцем Його шукають. Церква і сьогодні, у важкий час економічної та моральної криз, разом із пастухами каже: «Ходім лишень до Вифлеєму» (Лк. 2,15), там знайдемо нашу надію.

Далі Вселенський Архиєрей, розпочинаючи від Святої Землі, вказав на місця, у яких панує насильство, помста, бідність, несправедливість чи непошана до фундаментальних людських прав, і у яких діє Христова Церква, закликаючи свої вірних до мирного співжиття та взаємопорозуміння. Вказуючи, що Церква, вірна своєму послаництву, є близькою до усіх тих, які постраждали від природних катаклізмів і бідності, як також до усіх тих, які з різних причин були змушені емігрувати із своєї землі. «Одним словом, Церква звіщає Євангеліє Христа усюди, незважаючи на переслідування, дискримінацію, напади і іноді ворожу байдужість. Саме це дозволяє їй розділити долю свого Учителя та Господа», – мовив Папа Венедикт ХVІ, наголосивши, що великим даром є бути частинкою Церкви, яка є для усіх.

А на закінчення, бажаючи усім щасливого Різдва, Святіший Отець заохотив усіх, за прикладом пастухів з Вифлеєму, із вдячністю та подивом споглядати це велике таїнство любові і світла.