Святіший Отець заохотив до пошани та підтримки важкохворих осіб і тих, які перебувають у кінцевій стадії земного існування

У своїй промові з нагоди відвідин хоспісу Пресвятого Серця, які відбулися 13 грудня 2009 р., Святіший Отець перш усього підкреслив, що він дуже охоче прийняв запрошення прибути до цього закладу і радіє можливості відвідати хворих та медперсонал. У своїй промові Єпископ Риму зазначив, що деякі важкі патології неминуче спричиняють у хворих осіб моменти кризи, розгубленості та серйозний перегляд особистої ситуації. Медичний науковий прогрес часто подає необхідні засоби для того, щоб подолати цей виклик, принаймні в його фізичних аспектах. Однак, не завжди можливо знайти лік на кожну хворобу, і, як наслідок, у лікарнях та інших медичних установах усього світу зустрічаємось із стражданням багатьох наших братів та сестер, які, на жаль, невиліковно хворі чи у передсмертному стані.


Папа зазначив, що ментальність сьогодення дуже часто бажає відсунути на задній план таких осіб, вважаючи їх тягарем і проблемою для суспільства. Натомість, той, хто має сенс людської гідності, той знає, що необхідно пошанувати та підтримати тих осіб, які переносять трудності і страждання, пов’язані із їхнім станом здоров’я. «З цією метою, сьогодні щоразу частіше вдаємося до використання паліативної опіки, яка спроможна полегшити страждання, які походять від хвороби, та допомогти хворим особам жити з гідністю», – підкреслив Вселенський Архиєрей, додаючи, що необхідно обдаровувати таких людей також і виявами любові, близькості, християнської солідарності, виходячи на зустріч їхнім проблемам, що й здійснюється у цій лікарні.


Далі Папа наголосив, що особисто зустрівшись із хворими та їхніми родинами, він зауважив у їхніх очах віру та силу, яка підтримує їх у труднощах. «Я приїхав, щоб подати кожному конкретне свідчення близькості і любові. Запевняю вас у моїх молитвах і запрошую вас знайти в Ісусі підтримку та утішення, щоб ніколи на втратити довіри і надії. Ваша хвороба є досить болючим і незвичайним випробуванням, але перед таїнством Бога, Який прийняв наше смертне тіло, вона набирає свого значення і стає даром і нагодою освячення. Коли біль та відчай стають сильнішими, думайте про те, як Христос робить вас учасниками свого хреста, бо через вас бажає сказати слово любові до тих, які згубили дорогу життя і, замкнуті в своєму порожньому егоїзмі, живуть у грісі та у віддаленості від Бога», – промовив Венедикт ХVІ, вказуючи на те, що стан хворих осіб свідчить про те, що правдиве життя не є тут на землі, а біля Господа.


А нав’язавши до літургічного часу Адвенту, Святіший Отець заохотив хворих поглянути на їхні недуги очами віри, чекаючи на прихід Ісуса, Який звільнить їх від самотності, від беззмістовного існування і перемінить біль у час зустрічі із Ним, у час надії і спасіння.