"Шлях прекрасного" як привілейована дорога до Бога. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 18 листопада 2009 р.

У середу, 18 листопада 2009 р., у залі Павла VI у Ватикані відбулася загальна аудієнція Папи Венедикта XVI, під час якої він продовжив знайомство з середньовічними духовністю та культурою, цього разу зупинившись на архітектурі, адже «християнська віра, глибоко вкорінена у чоловіках і жінках того часту, дала початок не лише шедеврам богословської літератури, християнського мислення. Вона надихнула також один з найбільших мистецьких витворів загальної цивілізації: катедральні собори – правдиву славу християнського Середньовіччя».

Святіший Отець зазначив, що початок ХІ століття, як і наступні два століття, відзначилися в Європі мистецьким запалом, зокрема – перебудовою і будуванням храмів. Цьому сприяли різні фактори, такі як відносний політичний спокій, супроводжуваний зростанням населення і розвитком міст, нові архітекторські технології, які дозволяли збільшити розміри будівель, запевняючи одночасно їхню міцність.

Завдяки духовній ревності монашества почали зводитися абатські храми, де з особливою пошаною та урочистістю звершувалася літургія, а вірні могли перебувати на молитві, заохочені також вшануванням мощів святих. Так зродилися храми і собори романського стилю, які відзначалися видовженням, для того, щоб могти вмістити численних вірних, і були міцними спорудами, з товстими стінами та строгими лініями. Почалося впровадження скульптур, яке мало, передовсім, виховну мету.

У ХІІ-ХІІІ століттях поширився інший стиль побудови сакральних споруд – готичний, який мав дві відмінні характеристики, порівняно з романським: вертикальне спрямування й освітленість. Готичні собори, зазначив Папа, є виявом синтезу віри та мистецтва шляхом застосування універсальної мови прекрасного. Стремління вгору було, одночасно, запрошенням до молитви і самою молитвою, немовби символізуючи прагнення душі до Бога. Завдяки новим технологіям вікна перетворювалися у світлі вітражі, які були придатними для виховання у вірі, розповідаючи біблійні події та життя святих. Важливим аспектом Венедикт XVI назвав участь в спорудженні та оздобленні готичних соборів усієї християнської громади: бідних і багатих, вчених і неписьменних.

Далі Папа виокремив деякі елементи романського та готичного мистецтва, які можуть бути корисними також і для нас. По-перше, мистецькі шедеври, народжені в Європі того часу, залишатимуться незрозумілими, якщо не зважати на релігійну складову, яка їх надихнула. «Коли віра, особливо та, яка звершуються у літургії, зустрічається з мистецтвом, створюється глибока симфонія, тому що обидвоє можуть і хочуть говорити про Бога, вчиняючи видимим Невидимого», – сказав Венедикт XVI. Другим аспектом є те, що могутність романського стилю і блиск готичних соборів пригадують нам, що “шлях прекрасного” є найкращою дорогою для наближення до Божого Таїнства. Святіший Отець побажав, що цей шлях допомагав нам зустріти і любити Бога.