Про головні завдання харитативної діяльності Церкви говорив Венедикт XVI під час зустрічі з Папською Радою "Cor Unum"

У п’ятницю, 13 листопада 2009 р., Святіший Отець Венедикт XVI прийняв учасників Пленарної зустрічі Папської Ради «Cor Unum». Під час зустрічі Папа пригадав, що головним завданням тих, які діють в харитативній сфері, є показати милосердне обличчя Бога, який прагне спасти людину в усіх її вимірах, а також захищати людські права та «будити» сумління.

Святіший Отець, насамперед, згадав про численних вірних, які в кожній частині світу з щедрістю та посвяченням жертвують свій час та сили для свідчення любові Христа, Милосердного Самарянина, який похиляється над потребуючими тілом та духом. Милосердна любов, пригадав Венедикт XVI, належить до природи Церкви, яка, звіщаючи благовість спасіння, не може не враховувати конкретні умови життя тих людей, до яких послана. «Діяти для їхнього покращення, – мовив Святіший Отець, – співпадає з її життям та місією, тому що Христове спасіння є цілісним і стосується людини в усіх її вимірах: фізичному, духовному, соціальному і культурному, земному та небесному. Саме з цього усвідомлення протягом століть народилися численні церковні ініціативи та структури, призначенням яких є сприяти окремим особам та цілим народам, які зробили і продовжують чинити свій незамінний внесок для зростання, гармонійного та цілісного розвитку людини».

Папа також вказав на те, що частиною свідчення про Христове милосердя є зусилля, спрямовані на побудову справедливого суспільного порядку, до чого спричиняються численні вірні, здійснюючи різні корисні ініціативи в економічній, соціальній, законодавчій та культурній сферах, а також беручи активну участь у громадському житті, спрямовану на досягнення спільного добра. «Звісно, компетенцією Церкви не є прямо втручатися в політику держав або в побудову відповідних структур чи політик, – зазначив Венедикт XVI. – Церква, звіщаючи Євангеліє, відкриває серця на Бога і на ближнього та будить сумління. Силою свого звіщення вона захищає правдиві людські права і старається на користь справедливості. Віра є духовною силою, яка очищає розум в пошуку справедливого порядку, звільняючи його від постійної небезпеки “бути осліпленим” егоїзмом, інтересами та владою».

Святіший Отець звернув увагу на те, що сам досвід показує, що навіть у суспільствах, які досягли значного розвитку з точки зору суспільного життя, милосердна любов також є необхідною, оскільки служіння любові ніколи не буває надмірним. І не лише тому, що людська душа, крім матеріальних речей, завжди потребує любові, але й тому, що завжди залишають ситуації страждання, самотності, потреби, які вимагають особистого посвячення та конкретної допомоги з боку інших.

У цьому контексті Папа наголосив, що головною метою тих, які діють в церковних харитативних структурах, є «спричинятися до пізнання і досвідчення милосердного обличчя Небесного Отця, тому що у серці Бога-Любові є справжня відповідь на найглибші очікування кожного людського серця. Як же важливо для християн постійно звертати свій погляд на Христове обличчя! Лише у ньому, у повноті Богові і у повноті людині, можемо споглядати Отця і досвідчувати безмежне милосердя».

Венедикт XVI побажав, щоб християни усвідомили, що вони покликані служити світові та любити його, одночасно, не будучи “від світу”, залишаючись готовими до найвищого дару себе самих. «Це є шлях, яким повинен пройти кожен, хто хоче свідчити Христове милосердя, якщо бажає слідувати логіці Євангелія», – зазначив Святіший Отець.