Круглий стіл у Римі, присячений 20-й річниці Конвенції ООН про права дітей
10 листопада у Римі відбувся круглий стіл з нагоди 20-річчя Міжнародної Конвенції
права дитини, підписаної 193 державами 20 листопада 1989 року у Нью-Йорку, США. Отець
Джіанфранко Ґріеко, працівник Папської Ради у справах сім’ї, наголосив на сучасних
проблемах пов’язаних з родинним життям і дітьми, вказуючи, зокрема, на домашнє насильство,
педофілію, працю неповнолітніх, хворобливу любов та інших, які засуджують дітей на
важке дитинство, а часом – і на неможливе.
До цього нормативного міжнародного
документу, який сприяє захисту дітей, приєдналась також й Апостольська Столиця, хоча
й з певними застереженнями, як наприклад, щодо методів планування сім’ї, погоджуючись
лише на природні методи. Серед іншого, було згадано, що у 1997 році у «Листі до дітей»
Папа Іван Павло ІІ наголосив: «Якщо є правдою те, що дитина являє собою радість не
лише батьків, але й Церкви та усього суспільства, то є правдою також і те, що у наш
час, нажаль, багато дітей у різних країнах світу страждають і перебувають під загрозою:
терплять від голоду і нужди, помирають з причин хворіб і недостатнього харчування,
стають жертвами воєн, залишеними власними батьками і присудженими на життя без дому,
позбавлені тепла власної сім’ї, зазнають багатьох форм насильства і деспотизму дорослих».
Отож, Папа-слов’янин запитує: «Як можна залишатись байдужими перед терпінням багатьох
дітей, особливо тоді, коли його якимось чином спричиняють дорослі?»
Велазіо
Де Паоліс, професор права, пояснив, що історія проголошення Конвенції прав дитини,
як також й інших подібних документів, була зумовлена необхідністю відповісти на складну
ситуацію, яку потрібно було виправити. Але, нажаль, цей юридичний документ не спричинився
до великих змін. Велазіо Де Паолів навів у приклад торгівлю дітьми в Африці, яких
викрадають з вулиць і продають немов рабів. А їхня подальша доля є доволі трагічною.
Отож, вирішення цих проблем, як зазначив отець Джіанфранко Ґріеко, не може вийти від
документу, хоча й він може вказати на правильний шлях, а необхідно завжди повертатись
до Господнього задуму сотворіння.
Під час круглого столу обговорювались також
теми подружжя і сім’ї, особливо, щодо необхідності звіщати правду про подружжя і сім’ю,
як передумову для вирішення проблем пов’язаних із дітьми. Вказано теж на проблему
виховання у сім’ях, заторкнуто теми охорони життя, боротьби із бідністю і насильством,
допомоги родинам, медичного забезпечення, інтеграції у суспільство неповносправних
дітей та застосування новітніх технологій у служінні наймолодшим.