У Римі триває зустріч, присвячена "душпастирству вулиці"

У Римі від 29 вересня до 2 жовтня 2009 р. триває перша Європейська Зустріч Душпастирства на дорогах, організована Папською Радою в справах душпастирства мігрантів та подорожніх. Тему почерпнуто із євангельського уривку, який розповідає про подорож Христових учнів з Єрусалиму до Емаусу, і вона звучить: «Iсус, наблизившись, ішов разом з ними. Душпастирство на дорогах: подорож разом».

Зустріч, яка проходить в осідку згаданої Папської Ради, має на меті не лише розглянути чотири окремі середовища згаданого душпастирства та завдання, з цим пов’язані, але також шукати відповіді на невідкладні виклики.

Першим таким середовищем є сфера транспорту. Як йдеться у комюніке, розповсюдженому напередодні зустрічі, від часів першої аварії зі смертельним наслідком, на сьогодні кількість жертв дороги нараховує 30 мільйонів. Згідно з останніми статистичними даними, щодня в аварії потрапляє 3000 дорослих та 500 дітей, а кожного року гинуть 1,2 мільйони людей, а 50 млн. зазнають поранень.

Другою сферою є душпастирство «жінок вулиці», що заторкує також проблему торгівлі людьми. З кожним роком зростає кількість осіб, в основному це жінки ті діти, які стають жертвами сучасної работоргівлі з метою сексуальної експлуатації. Це вимагає розробки відповідних мереж для забезпечення взаємної допомоги та обміну інформацією.

Наступним середовищем є проблема так званих «дітей вулиці». Це явище є глобальною проблемою і зазнає зросту, насамперед, через поширення бідності і її наслідків – міграції, розбиття сімей, брак опіки і зловживання. За різними даними, кількість таких дітей становить від 150 до 250 тисяч.

Четвертим блоком питань є проблема бездомних та людей без постійного місця проживання, яка на даний у Європі вражає коло 3 мільйонів людей, які змушені жити на вулиці з причин міграції, бідності, розумових недуг, узалежнень.

Дорога є місцем зустрічі, зазначив архиєпископ Антоніо Марія Вельо, Президент Папської Ради у справах душпастирства мігрантів та подорожуючих, додаючи що на ній можемо зустріти як тих, які чимось володіють, так тих, які нічого не мають. Але всі, передовсім, найслабші та найуразливіші, потребують того, щоб було дано відповідь на їхні людські, матеріальні та духовні потреби саме там, де вони перебувають.