Справжню свободу випереджує пошук істини, тобто правдивого добра. Слово Вселенського Архиєрея до чеських політиків та представників дипломатичного корпусу

Темою промови Венедикта XVI, скерованої до політиків та дипломатів, була свобода, про яку Папа говорив в контексті 20-ї річниці «Оксамитової революції». Святіший Отець вказав на те, що джерелом свободи є віра, яка походить з пошуку істини, а з цього також випливає важливість християнства для Чехії і для усієї Європи. «Християнська віра, від часів святих Кирила і Методія та перших місіонерів, відіграла дійсно вирішальну роль у формуванні духовної та культурної спадщини цієї країни, – сказав Венедикт XVI. – Так само має бути тепер і у майбутньому». Багата духовна та культурна спадщина спричинилася не лише до формування народної самобутності, але також скерувала його у напрямку творення спільності у серці Європи. Адже, не зважаючи на тертя і непорозуміння, спричинені фактом перебування на місці перетину різних культур та традицій, християнське коріння спричинилося до зростання духа вибачення, поєднання і співпраці, який допомагає віднайти свободу, відновити надію.

«Європа – це більше, ніж континент. Європа є домом!», – зазначив Венедикт XVI, звертаючи увагу на те, що в повній пошані до розділення між політичною та релігійною сферами, яке є гарантією вільного висловлення людиною своїх переконань, він, однак, прагне наголосити на незамінній ролі християнства у формуванні сумління кожного покоління і поширенні основної моральної згоди, що служать кожній особі, яка називає «домом» цей континент. «В цьому дусі, – сказав Венедикт XVI, підношу голос від імені тих, які сьогодні, у цій країні та в Європі, у повний пошани, але, одночасно, чітко визначений спосіб, намагаються практикувати свою віру у громадській сфері, сподіваючись, що суспільні норми і політичні напрямки черпатимуть натхнення із прагнення жити згідно з істиною, яка вчиняє вільною кожну людину». Папа зазначив, що вірність істині є гарантією свободи, адже саме вона вчиняє можливою єдність у відмінностях, яку не спроможні осягнути розлогі ідеї інтегрування. Венедикт XVI також заохотив до щирого діалогу, який буде спроможний вийти за межі особистих інтересів і відкритись на потреби спільного добра.