Українські пам’ятки на Святій Землі

Відвідини назаретської базиліки Благовіщення не можна завершити, не відвідавши місця, яке зворушує кожне українське серце. Стіни головної нави верхньої частини храму прикрашають зображення найважливіших Марійських храмів у світі. А через те, що внутрішній простір базиліки, очевидно, обмежений, там бачимо тільки 17 образів, які ілюструють почитання Пресвятої Богородиці у світі. Інші Марійські образи різних народів і країн створюють чудовий вінок у зовнішній галереї, яка півколом оточує назаретський храм.

І ось, входячи на церковне подвір’я, в очі відразу впадає прекрасна мозаїка Зарваницької Божої Матері. Бачимо копію Зарваницької Богородиці, обрамовану дбайливо підібраними подільськими взорами, серед медальйонів двох найвизначніших українських церков: київської Святої Софії та львівського Святого Юра. Обабіч ікони дві пари богомольців у полтавському і гуцульському народному одязі – представників Східних і Західних земель України в поклоні Пресвятій Богородиці. Над мозаїчною картиною читаємо напис: «Ось бо ублажатимуть мене всі роди» (Лк 1,48), а під образом –благальний заклик: «Пресвята Богородице, молися за Твій український народ». Нижче латинською мовою з’ясовується походження ікони: «Чудотворна Мати Божа – Зарваниця – Україна». Цей чудовий образ Зарваницької Матері Божої належить творчості Сестри Василії Чикало, Служебниці Непорочної Діви Марії, уродженці золотого Поділля, яка тепер проживає у Польщі.

Ініціатором і спонсором цього проекту, який був звершений влітку 1976 року, коли Сестра Василія Чикало перебувала в Головному домі Сестер Служебниць у Римі, був святої пам’яті о. Василь Турковид, парох української католицької церкви в Новому Ульмі у Німеччині. Він, разом з тодішнім Протоархимандритом Василіянського Чину, тепер уже покійним о. Ісидором Патрилом, ЧСВВ, доклав великих зусиль, щоб отримати це почесне місце для Зарваницької Божої Матері в Назареті. За їхніми вказівками Сестра Служебниця Василія Чикало намалювала образ, а саму мозаїку виконала спеціалізована італійська фірма в Мілані під дбайливим наглядом о. Ісидора Патрила.
*****
Варто згадати також і про інші хвилюючі духовні сліди українців у Святій Землі. Кожного українського паломника опановує особливе зворушення, коли на Оливній горі в Єрусалимі, в невеликій церкві, спорудженій на місці, де Божественний Спаситель навчав апостолів Господньої молитви, у вінку «Отченашів» різними мовами читаємо і нашою рідною українською мовою «Отче наш», написаний на гарній мармуровій таблиці. Фундатором цієї таблиці був полковник Другого польського корпусу армії Андерса Павло Базилевський, потім підвищений до рангу генерала.
*****
Іншу українську таблицю з написом «Пречиста Діво, Мати нашого краю, вимоли у Сина Свого одність і волю для українського народу. Українські жовніри в дорозі до Батьківщини. Єрусалим. І.ХІ.1943» знаходимо у храмі Святої Анни в Єрусалимі, спорудженому над будинком, в якому жили батьки Божої Матері, святі Йоаким і Анна, і де прийшла на світ Пречиста Діва Марія.

Ці незвичайно пам’ятні таблиці виконані на пожертви українських воїнів армії Андерса, які після чудесного визволення із сталінських таборів у 1942 році, охоче віддавали свої останні гроші на це Боже діло. Ініціаторами були о. Сивак, ЧСВВ, та професор Василь Луців, які зуміли віднайти українських воїнів на пустинних шляхах Палестини та інших країн Близького Сходу, та захопити їх тією високою ідеєю.
*****
А ще одну українську таблицю зі словами «Величає душа моя Господа» знайдемо в Ай-Карім, неподалік Єрусалиму, в храмі, збудованому над домом святої Єлисавети, матері Івана Христителя.