З інтерв’ю Папи Венедикта XVI на борту літака під час перельоту до Святої Землі

У п’ятницю, 8 травня 2009 р, під час перельоту з Риму до Амману, столиці Йорданії, Святіший Отець дав традиційне інтерв’ю для 70 журналістів, які супроводжували його у подорожі до Святої Землі.

Перше запитання стосувалось теми миру, особливо, миру на Близькому Сході. За словами Папи, Церква не діятиме політичними шляхами, а як «духовна сила», здатна відновити людську свідомість, використовуючи, в особливий спосіб, молитву. «Звичайно – вів далі Святіший Отець – я намагаюсь зробити вклад у мир, не як приватна особа, але в імені Католицької Церкви, в імені Апостольської Столиці. Ми не є політичною потугою, але духовною силою, і ця духовна сила є реальністю, яка може зробити внесок у прогрес в процесах миру». А далі Папа додав, що ми, християни, переконані у тому, що молитва має надзвичайну силу, яка здатна відкрити світ на Бога, підкреслюючи: «Ми переконані, що Бог нас вислуховує і може діяти в історії, і я думаю, що, якщо мільйони віруючих осіб молитимуться, то це є реальною силою, яка впливає і може дати вклад, щоб іти вперед із миром».

«Ми намагаємось допомагати у формуванні свідомості», – сказав Святіший Отець, зазначаючи, що свідомість є здатністю людини сприймати правду, але ця здатність часто зустрічає на своєму шляху перешкоди, спричинені окремими інтересами. Великим завданням є звільнитись від цих інтересів, відкрити свідомість на правду, а завданням Церкви є допомогти пізнати правдиві критерії.

Друге запитання було скероване до Папи як до богослова, торкаючись теми міжрелігійного діалогу, зокрема, того, як Святіший Отець дивиться на діалог між християнами та євреями, усвідомлюючи усі труднощі таких стосунків та знаючи про непорозуміння, які часто трапляються. На що Святіший Отець відповів: «Важливим є те, що ми маємо спільне коріння, ті самі книги Старого Завіту, які, як для євреїв, так і для християн, є Книгою Об’явлення». Проте, не дивно, що цим двом спільнотам важко порозумітись, адже протягом двох тисячоліть їхні історії розвивались відмінно, розмежовано одна від одної. Непорозуміння виникають оскільки сформувались значно відмінні традиції інтерпретації, мови та спосіб думання. На думку Папи, ми повинні докласти максимальні зусилля для того, щоб вивчити мову одні одних, для кращого порозуміння. Сьогодні спостерігаємо великий прогрес у цьому напрямку, адже молодь із Європи має можливість навчатись богослов’я у Єрусалимі, а євреї мають академічні контакти із нами.

Існують спільні корені, а отже, існує спільне послання до трьох спільнот: християн, мусульман та євреїв, зазначив Святіший Отець, відповідаючи на наступне запитання журналістів. «Християнство народжується із Старого Завіту і Новий Завіт без Старого не існував би, бо постійно зорієнтований на Писання, але також й іслам народжений в середовищі, у якому був присутній як юдаїзм, так і різні вітки християнства, – мовив Папа, продовжуючи, – тому, з одного боку, важливо вести діалог на двох рівнях: з євреями та з мусульманами, а потім також трьохсторонній діалог… Отож, трьохсторонній діалог мусить просуватись вперед, він є дуже важливим для миру і теж, можемо сказати, для того, щоб жити добре власну релігійність».

Відповідаючи на останнє запитання, Папа наголосив, що попри зменшення кількості вірних християн на Близькому Сході, що спричинене багатьма чинниками, для тих громад існує надія, і він бажає своїм візитом підтримати їх на дусі, підбадьорити у подальшій праці для свого регіону та християнської громади. Церква, окрім слів підтримки та спільних молитов, має теж школи та лікарні, що свідчить про дійсну присутність громади християн на цих теренах. Також у планах є будівництво католицького університету в Йорданії, що буде чудовим місцем зустрічі мусульманської та католицької молоді. На даний час численні християнські організації, в різний спосіб, допомагають християнам на Близькому Сході. «Надіюсь, що в дійсності християни зможуть знайти сміливість, покору, терпеливість для того, щоб залишитись у цих країнах, щоб дати свій вклад у майбутнє цих країн», – закінчив Святіший Отець.