На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 6 травня 2009 р.

«З нетерпінням чекаю на можливість бути з вами і розділити разом з вами ваші сподівання, але також ваш біль і ваші змагання», – сказав Папа Венедикт XVI, звертаючись наприкінці загальної аудієнції у середу, 6 травня 2009 р., до йорданців, ізраїльтян та палестинців з окремим посланням напередодні свого паломництва до Святої Землі, зазначаючи, що прагне скористатися з нагоди привітати через радіо та телебачення народи цього регіону. «Прибуду до вас як паломник миру. Моїм головним наміром є відвідати місця, освячені життям Ісуса та молитися за дар миру й єдності для ваших сімей і всіх тих, для кого Свята Земля і Близький Схід є домівкою».

Венедикт XVI також відзначив значний поступ в діалозі та міжкультурному обміні з мусульманами та євреями, з якими Папа зустрінеться під час наступної Апостольської подорожі. А своє звернення до народів Святої Землі Святіший Отець закінчив побажаннями, зверненими особливо до тамтешніх католиків: «Прошу єднатися зі мною в молитві, щоб цей візит приніс рясні плоди для духовного і громадського життя усіх, хто живе у Святій Землі. Ми всі можемо прославляти Бога за його доброту. Усі можемо бути людьми надії. Усі можемо бути сповненими рішучості у нашому прагненні миру і зусиллях, спрямованих на його осягнення».

Саме з Близького Сходу, а точніше – з Дамаску, походить також святий Іван Дамаскин, монах-богослов перших віків християнства, особі якого Святіший Отець присвятив свою катехизу з нагоди загальної аудієнції, в якій взяли участь понад 30 тисяч паломників.

Венедикт XVI зазначив, що св. Іван з Дамаску є одним з найвизначніших представників візантійського богослов’я, великим вчителем в історії Вселенської Церкви. Він також є свідком переходу між християнською грецькою і сирійською культурою та культурою ісламу, який розпочав завоювання регіону.

Св. Іван народився в багатій сім’ї, займав важливе місце при дворі, однак, зрікся всього і обрав монаший подвиг, віддаючись аскетичним вправам та написанню богословських творів і душпастирській праці. Важливе місце в його духовній спадщині займають твори, скеровані на захист культу святих ікон.

Святий Іван Дамаскин був одним з перших, хто розрізнив окремі поняття в християнському культі, якими є поклоніння та вшанування. Перше може стосуватися одного Бога, а у другому, за посередництвом образу, звертаємося до того, хто на ньому зображений. Він наголошував, що це не означає вшановувати матеріальні речі, але – Творця матерії.

«З цими ідеями, – зазначив Венедикт XVI, – святий Іван Дамаскин пов’язує також вшанування мощів святих, на основі переконання, що християнські святі, які стали учасниками Христового воскресіння, не можуть вважатися просто “мертвими”». Зрештою, як зауважив Папа, саме таїнство Воплочення Божого Сина є найвищим взірцем матерії, яка стає «Божим домом». У цьому контексті Венедикт XVI процитував одну з проповідей святого Івана Дамаскина, у якій той навчає: «І таким чином, Божий Син, існуючи у Божій подобі, спустив небеса і зійшов до своїх слуг, вчиняючи найновішу річ з-поміж усіх інших, єдину справді нову річ під сонцем, через яку насправді об’явилася нескінченна Божа могутність».

Закінчуючи свою катехизу, Венедикт XVI зазначив, що такі слова святого Івана спричиняли радість та утішення у серцях вірних, які слухали його проповіді. Такі слова чуємо і ми сьогодні: Бог хоче спочити у нас, хоче відновити природу також і через наше навернення, зробити нас учасниками свого Божества. Папа побажав, щоб Бог допоміг нам зробити ці слова основою нашого життя.