Христос – наша Пасха. Великодня проповідь Папи Венедикта XVI
«Пасха наша, Христос, принесений у жертву», – словами з першого листа Святого Апостола
Павла до Коринтян Святіший Отець розпочав свою проповідь під час великодньої Служби
Божої, яку він, о 10:15 місцевого часу, очолив на площі Святого Петра у Ватикані і
яку разом з Папою молилися приблизно 200 тисяч вірних.
У згаданому тексті Апостола
Народів пасхальний агнець, що є центральним символ історії спасіння, ідентифікується
з Христом, названим «нашою Пасхою». Єврейська Пасха, спогад про визволення з єгипетської
неволі, передбачала щорічний обряд жертвоприношення ягняти, згідно із приписами Мойсеєвого
закону. У Своїх страстях і смерті Ісус виявляє себе як Агнець Божий, принесений у
жертву на хресті, беручи на Себе гріхи світу. Його вбили саме у той час, коли за звичаєм
у єрусалимському храмі приносили у жертву пасхальних ягнят. Суть Свої жертви Христос
виявив заздалегідь, ще під час Тайної Вечері, замінюючи Себе видами хліба та вина,
ритуальними стравами єврейської пасхальної вечері. У такий спосіб насправді можемо
сказати, що Ісус виповнив традицію давньої Пасхи і перемінив її у Свою Пасху.
За
словами Вселенського Архиєрея, відштовхуючись від цього нового значення пасхального
торжества, розуміємо також роз’яснення «опрісноків», подане Святим Павлом. Апостол
Народів опирається на давні єврейські звичаї, наприклад, коли з нагоди Пасхи, у домі
не повинно було залишитись навіть залишків квашеного хліба. Це, з одного боку, було
згадкою про події, які трапились із їхніми предками під час втечі з Єгипту: залишаючи
в поспіху країну, взяли із собою лише не квашені хлібці. Проте, у цей самий час, опрісноки
були символом очищення: позбутись усього того, що є старим, щоб зробити місце новому.
Тому Святий Павло пояснює, що також і ця давня традиція отримує нове значення, ґрунтуючись
на новому «виході», яким є перехід Ісуса Христа від смерті до життя. Оскільки Спаситель,
правдивий Агнець, пожертвував себе за нас, тому теж і ми можемо і повинні стати «новою
стравою», «опрісноками», вільними від будь-якої старої закваски гріха, очистити наше
серце від лукавства та злоби.
Далі, словами Апостола Народів, Папа закликав
вірних відзначити цей празник в опрісноках чистоти та правди, відкрити наші душі на
Христа померлого і воскреслого, щоб Він нас відновив, щоб Він очистив наші серця від
отрути гріха і смерті та влив у них життєдайні соки Святого Духа: божественне і вічне
життя.
Папа звернув увагу на літургічні співи, які прикрашають воскресну Святу
Літургію латинського обряду, зокрема, на слова, які немов відповідають на заклик Свято
Павла, підтверджуючи, що Христос і справді Воскрес. Саме це переконання про воскресіння
є осередок нашого визнання віри; це клич перемоги, який сьогодні нас усіх єднає. «І
якщо Ісус Воскрес, тобто живий, тоді хто ж зможе нас із Ним розділити? Хто ж може
позбавити нас Його Любові, яка подолала ненависть і перемогла смерть?» – наголосив
Святіший Отець.