Дякую Богові за те, що зустрів живу і повну ентузіазму Церкву. Прощальна промова Папи в Анголі

Розпочинаючи прощальну промову, Венедикт XVI висловив свою вдячність Президентові Анголи, представникам влади, ієрархії та церковних спільнот та інституцій, задіяних у приготуванні та проведенні заходів за участю Папи. Окреме слово Святіший Отець скерував до працівників засобів суспільної комунікації, службам безпеки і всіх волонтерів, які причинилися до успішного перебігу візиту.

«Дякую Богові за те, що зустрів живу і, не зважаючи на труднощі, повну ентузіазму Церкву, яка зуміла взяти на плечі хрест свій і інших, даючи усім свідчення спасенної сили євангельської благовісті», – мовив Венедикт XVI, зазначаючи, що вона і надалі звіщає, що прийшов час надії, працюючи над примиренням та поширенням братньої любові. «Не зважаючи на спротиви та перешкоди, цей народ наміряється будувати своє майбутнє, прямуючи стежками пробачення, справедливості та солідарності», – додав Папа. А далі звернувся із закликом, аби здійснення справедливих очікувань найпотребуючих було головною турботою тих, які займають відповідальні громадські посади. Тому що не може запанувати мир у серці доти, доки існують співбрати, які страждають від нестачі їжі, праці, дому і інших фундаментальних благ. Першим кроком, щоб відповісти на виклики, є солідарність – солідарність між поколіннями, солідарність між державами і між усіма людьми.

«З Анголи звертаю свій погляд до всієї Африки, призначаючи їй на найближчий жовтень зустріч у Ватикані, коли зберемося на ІІ Спеціальну Асамблею Синоду Єпископів, присвячену цьому континентові, де Воплочене Слово особисто знайшло притулок», – сказав Венедикт XVI, закликаючи африканців молитися в наміренні успішного перебігу цього синоду.

Вселенський Архиєрей заохотив африканців, а зокрема – ангольців, невтомно поширювати мир через прощення, дбаючи, щоб насильство ніколи не переважило над діалогом, страх – над довір’ям, злопам’ять – над любов’ю. «Нехай Бог благословить Анголу! Благословить кожного її сина та доньку! Благословить сучасність і майбутнє цієї улюбленої країни. Прощавайте!», – закінчив свою прощальну промову Венедикт XVI.