Святіший Отець відвідав римську парафію Святого Лаврентія поза Мурами

Сьогодні, в останню неділю листопада, Папа Венедикт ХVІ відвідав римську парафію Святого Лаврентія поза Мурами, з нагоди закінчення святкувань 1750 річниці від дня мученицької смерті цього Святого диякона. З приводу цієї урочистості, Єпископ Риму очолив Святу Літургію у місцевій базиліці Святого Лаврентія.

Розпочинаючи свою проповідь, Святіший Отець пригадав вірним, що цією неділею входимо у період приготування до Різдва Христового, який у Римо-Католицькій Церкві називається «Адвент». Ця назва походить від латинського слова і означає «прихід», «пришестя». В мові античного світу цей термін був технічним, що вказував прибуття до якоїсь провінції урядовця, особливо царя чи імператора. Але, як зазначив Папа Венедикт ХVІ, це слово могло також означати появу якогось божества, яке виходило із свого прихованого житла і виявляло свою божествену силу. Християни, приймаючи до свого лексикону це слово, бажали виявити свій зв’язок із Христом розп’ятим і воскреслим. Він є Царем, Який зробив нам великий дарунок – прибув до убогої провінції, що називається земля, відвідав нас і забажав залишитись із нами також після Свого воскресіння і вознесіння на небо. Ісус є з нами і серед нас, а навіть у нас.

Далі Вселенський Архиєрей підкреслив, що Адвент – це спогадування першого пришестя Христа Господа у тілі, думаючи вже й про остаточне повернення; і в той самий час означає визнання, що Ісус є присутнім серед нас, стає нашим товаришем під час життєвої мандрівки Церкви. Свідомість цього таїнства, яке живиться слуханням Божого слова, мало б допомогти нам дивитись на світ іншими очима, інтерпретувати виняткові життєві події як слова Всевишнього, що звернені до нас, як знаки Його любові, які забезпечують нам Його близькість у кожній ситуації. Це усвідомлення, особливо, повинно приготувати нас прийняти новий прихід Спасителя, що повторюємо у молитві «Вірую». «У цій перспективі Адвент стає для усіх християн часом очікування і надії, упривілейованим часом слухання і роздумування», – наголосив Папа Венедикт ХVІ, продовжуючи роздумування над словами псалмопівця «Господи Ісусе, прийди».

Далі Святіший Отець зазначив, що ця монументальна базиліка, яка пригадує нам також і попередню, яку збудував ще імператор Костянтин, говорить нам про мученицьку смерть Святого Лаврентія, архидиякона Папи Сикста ІІ і його довірену особу у справах управління церковним майном. Папа пригадав, що метою його приїзду стала 1750 річниця народження для неба цього Святого диякона, бажання з’єднатись у молитві коло його могили. Після короткого опису святого життя мученика Лаврентія Папа пригадав, що цього року відзначаємо також і 50 річницю від смерті Слуги Божого Папи Пія ХІІ, який після драматичних подій 19 липня 1943 року, а саме зруйнування базиліки Святого Лаврентія та частини міста в наслідок бомбардування, прибув сюди, щоб у такий неспокійний період утішити мешканців цього кварталу.

На закінчення своєї проповіді Папа привітав місцевого єпископа, усіх присутніх церковних достойників, духовенство і мирян. Далі Вселенський Архиєрей заохотив вірних приготуватись до зустрічі з Ісусом Христом, до празника Його Різдва, дивлячись на приклад Святого Лаврентія, який засвідчив свою вірність Христові мученицькою смертю.

Після цієї урочистої Святої Літургії Святіший Отець повернувся у Ватикан, і пополудні виголосив традиційне недільне повчання, проказав із зібраними на площі Святого Петра Богородичну молитву «Ангел Господній» та уділив усім своє Апостольське благословення.