На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI (26 листопада 2008 р.)

Від середи 26 листопада загальні щотижневі зустрічі прочан з Папою проходять не на площі святого Петра, а у залі імені Папи Павла VI у Ватикані, адже і в Римі починає відчуватись зимова погода.

Загальну аудієнцію Святіший Отець розпочав окремим привітанням, зверненим до Католикоса Килікії Вірменської Апостольської Церкви (ВАЦ) Його Святості Арама І, який здійснює офіційний візит до Папи та Церкви Риму. Його супроводжують
шість архиєпископів, два єпископи, а також 50 мирян. Папа, зокрема, висловив особливу вдячність Арамові І за його постійний особистий внесок в екуменїчний рух та в діяльність Комісії богословського діалогу між католицькою та православними Церквами, як також у Всесвітню раду Церков. Венедикт XVI підкреслив, що цей братній візит Католикоса Вірменської Апостольської Церкви є знаменною нагодою до поглиблення зв’язків між обидвома Церквами, на шляху, що веде до повної єдності, що є метою, до якої прямують усі християни і яка є Божим даром.

Пригадаємо, що Вірменська Апостольська Церква – це одна з найдавніших християнських церков. Вона належить до так званих дохалкедонських давніх східних Церков, тобто тих, які, на відміну від католицької та православної Церков, не прийняли вчення Халкедонського Вселенського Собору про Божу і людську природу в одній особі Ісуса Христа.

У свою чергу Католикос Арам І привітав Вселенського Архиєрея, окремо наголошуючи у своєму слові на потребі поновної євангелізації у сучасному світі.

Катезизу під час загальної аудієнції Венедикт XVI присвятив дальшому поглибленню вчення святого апостола Павла. Минулого тижня Папа звернув особливу увагу на виправданні людського роду перед Богом заслугами Ісуса Христа, а цієї середи зосередився на наслідках, які випливають з виправдання, що здійснюється не власними людськими силами, а вірою в Ісуса Христа та дією Святого Духа в житті християн.
Згідно із святим апостолом, плодами духа є «любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (Гал 5,22). Першим даром Святого Духа , як бачимо, є любов, «любов Бога, влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рм 5,5). Святий Дух спонукує нас до любові до Христа, до того, щоб не жити для нас самих, а для Того, хто помер і воскрес за нас (пор. ІІ Кор 5, 14-15).

У посланні до Галатів, святий Павло наголошує на вдячності за виправдання перед Богом та на взаємостосунку, що існує між вірою і ділами. Святіший Отець Венедикт XVI підкреслив, що не існує суперечності між вченням святого апостола Павла, який навчає про спасіння вірою і вченням святого апостола Якова про те, що спасіння вимагає діл.. Навпаки, згубними є наслідки віри, яка не втілюється у любов, бо вона зводиться до свавілля та до суб’єктивного ставлення до нас самих та до ближніх. Тому святий Павло пригадує християнським громадам про останній суд, на якому отримаємо згідно з нашими ділами, чи добрими, чи злими (пор. ІІ Кор 5,10) «Християнська етика, –підкреслив Венедикт XVI, – не є формою моралізму, не зроджується із системи наказів, але є наслідком нашої приязні з Христом».

На закінчення аудієнції, звертаючись до молоді та хворих, Папа пригадав, що наступної неділі римо-католицька Церква розпочинає Адвент, тобто час приготування до Різдва, і звернувся із закликом пережити цей святий час в дусі молитви та ревної апостольської діяльності.