2008-11-08 14:03:20

Спільна декларація семінару Католицько-Мусульманського Форуму, що проходив у Ватикані


Як ми вже повідомляли, від 4 до 6 листопада у Ватикані тривав 1-й семінар, організований Католицько-Мусульманським Форумом, на тему «Любов до Бога і любов до ближнього», в якому брало участь 29 католиків та стільки ж мусульман. В останній день семінару відбулася зустріч його учасників з Папою Венедиктом XVI, пройшла прилюдна дискусія у Папському Григоріянському Університеті та була представлена спільна декларація.

Заключний документ стверджує, що дискусії проходили у приязному дусі і зосереджувалися на двох темах – «Духовні та богословські фундаменти» та «Людська гідність і взаємопошана», розглядаючи те, що є спільним та відмінним з точки зору християнства й ісламу.

Декларація пропонує перелік ключових моментів, починаючи від ствердження, що для християн джерелом і прикладом любові є Христова любові до Отця, до людства і кожної людини. З точки зору мусульман, любов є трансцендентною, тобто такою, що не підлягає теоретичному пізнанню, та непроминаючою силою, яка провадить і перетворює людську взаємопашану і випереджує людську любов до Єдиного Правдивого Бога.

Текст наголошує на тому, що людське життя є найціннішим Божим даром, а тому повинно оберігатися і шануватися на кожному етапі, а людська гідність походить із того, що кожна особа створена люблячим Богом для любові, отримала дари розуму і волі, тобто спроможність любити Бога та інших. Це є підставою ствердити, що людська особа вимагає пошани, згідної з своїм людським покликанням, і має право на визнання своєї самобутності та свободи. Оскільки Бог створив людину чоловіком та жінкою, необхідно, щоб вони були наділені однаковою пошаною.

Зважаючи на те, що любов до ближнього вимагає пошани і до його переконань, – стверджує спільна католицько-мусульманська декларація, – релігійні меншини мають право на пошану до своїх релігійних практик, мати свої місця культу та до того, щоб їхні священні зображення та символи не ставали об’єктами насмішок та жартів.

Учасники семінару заохочують віруючих до життєвого свідчення, до вивчання власних етичних, релігійних та громадських цінностей, бути «знаряддям любові» для всього світу, відкидаючи будь-які утиски, насильство та терористичні акти в ім’я релігії. Важливою є також правильна участь у суспільному житті, співпраця задля полегшення страждань потребуючих та належне виховання молоді.

У кінцевому документі 1-го семінару, Католицько-Мусульманського Форуму задекларовано також ідею створення постійного Католицько-Мусульманського Комітету, який організує 2-й семінар у одній з країн, де більшість населення становлять мусульмани.







All the contents on this site are copyrighted ©.