Дві нові книги Владики Мирослава Марусина: «Архипастир скитальців Архиєпископ Іван Бучко» та «Життя моє – Христос. Рефлексії у 60-ліття священичого служіння»

«Блажен муж»
Цей спів студентів української Папської Колегії св. Йосафата у Римі прозвучав у неділю, 2 листопада 2008 року в актовому залі Колегії святого Йосафата під час презентації двох нових книг Владики Мирослава Марусина: «Архипастир скитальців Архиєпископ Іван Бучко » та «Життя моє – Христос. Рефлексії у 60-ліття священичого служіння». Це не перші книги, які видав Високопреосвященніший Архиєпископ Мирослав Марусин, вислужений Секретар Священної Конґреґації для Східних Церков – у Римі вийшов друком цілий ряд його наукових праць богословського, історичного, літургічного та біблійного змісту, але це його перші видання, що побачили світ в Україні та належать вони до мемуарно-історичного жанру.

«Історія значною мірою складається з історій тисяч особистостей, – читаємо у передмові до книги «Архипастир скитальців Архиєпископ Іван Бучко», написаній професором Ярославом Дашкевичем. – Визначальну роль ній відігравали постаті духовних провідників, таких як великий митрополит Андрей Шептицький, блаженний священомученик єпископ Никита Будка, кардинал Йосиф Сліпий, архиєпископ Іван Бучко та митрополит Володимир Стернюк». А до сказаного додамо, що до цих постатей належить також і владика Мирослав Марусин, який віддав усе свої життя служінню Церкві, рідному краєві та народу, як своєю багаторічною і багатогранною діяльністю, так і своїми відправами та проповідями через Радіо Ватикан.

На презентацію, в якій взяли участь численні українські семінаристи, представники чоловічих і жіночих чернечих Чинів та Згромаджень, присутніх в Римі, посол України при Апостольському Престолі, пані Тетяна Іжевська, прибули з України професор Степан Павлюк, що написав передмову до книги „Життя моя – Христос” та д-р Михайло Перун, упорядник цих видань.
Святковий вечір провів о. Марко Ярослав Семеген, серед іншого, наголосивши:

О. Прокопієві Лотоцькому, ЧСВВ, духівникові української Папської колегії святого Йосафат, випало завдання переписати рукописи цих книг владики Марусина, зайнятись їхнім художнім оформленням, нав’язати зв’язки з видавництвом в Україні, з науковими колами. Він також подбав про словничок архаїзмі та маловідомих слів. Ось його слова:

О. д-р. Іван Музичка – це очевидець подій описаних в згаданих книгах, адже його життєвий шлях здавна переплітався з шляхом владики Марусина, з років, коли о. Іван був студентом колегії св. Йосафата, а тодішній о. Мирослав був секретарем владики Івана Бучка. Він поділився і особистими спогадами про архипастиря, і дав оцінку його ролі в історії УГКЦ.

О. Порфірій Підручний, ЧСВВ, відомий василіянський науковець та історик, радник Протоархимандрита Василіянського Чину, присвятив свій виступ співпраці владики Івана Бучка з Василіянським Чином та передав владиці Марусина цінний подарунок – особисті листи владики Бучка до Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького.

Професор Степан Павлюк, директор Інституту народознавства НАН України, член-кореспондент НАН, що написав передмову до книги, «Життя моє – Христос., який виступав під час презентації, в інтерв’ю для Радіо Ватикану він сказав:

Книжку «Архипастир скитальців Архиєпископ Іван Бучко»видав у Львові Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України разом із науково-видавничим центром громадської організації «Опілля», а передмову написав професор Ярослав Дашкевич, доктор історичних наук, керівник Львівського відділення згаданого Інституту.
Виступив також і укладник та упорядник цих видань, д-р Михайло Перун, директор благодійної організації-фундації «Андрей».

Високопреосвященніший владика Мирослав згадав останній день життя владики Івана Бучка, який «ще служив Божественну Літургію, день провів при праці біля свого столика, відповів трьом священикам на їхні листи, а пошти, що прийшла цього дня з-за океану, вже не бачив і не читав». Архиєпископ Марусин окремо подякував кожному з тих, хто дав свій вклад у видання цих творів, усім, хто супроводив на життєвому шляху владику Івана Бучка, окремо згадавши також і українські передачі Радіо Ватикану:

Презентація книжок Владики Мирослава Марусина: «Архипастир скитальців Архиєпископ Іван Бучко » та «Життя моє – Христос. Рефлексії у 60-ліття священичого служіння» закінчилась ось такими його словами:
Концертну частину програми виконали студенти Колегії святого Йосафата.

Про Кир Івана Бучка, одного, за словами професора Ярослава Дашкевича, «із когорти подвижників нашої історії та духовності», досі було написано небагато. Владика Мирослав Марусин, що протягом двадцяти п’яти років був його секретарем, передав такі деталі з його життя, які ніхто, крім нього, не знає.
Архиєпископ Іван Бучко був єпископом–помічником Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького, ректором Малої греко-католицької семінарії у Львові, організатором молодіжного католицького руху в Галичині. У 1939 році, за дорученням Апостольського Престолу, був візитатором українських поселень і Південній Америці. У рідний край йому вже не судилось повернутись. Від 1942 року аж до своєї смерті у 1974 році, Кир Іван перебував у Римі. З 1944 року був призначений візитатором українців греко-католиків у Західній Європі, де після війни опинились сотні тисяч емігрантів. Владика Бучко був для них провідником і наставником, недаремно його називають «архипастирем скитальців». У надзвичайно важких умовах йому вдалось наладнати церковне життя в післявоєнній Європі, саме завдяки його зусиллям створено окремі Апостольські Екзархати. Коли 1946 року в Україні зліквідовано УГКЦ, всіх ієрархів заарештовано, почались репресії духовенства і вірних, архиєпископ Бучко відважно став на захист Церкви і народу.
Книга владики Марусина відкриває величезну апостольську діяльність архипастиря скитальців, цього великого пастиря і, одночасно, людини скромної, жертвенної, людини глибокої молитви та самопосвяти.

Автор книги про Кир Івана Бучка, Високопреосвященніший Мирослав Марусин, відсвяткував у травні цього року 60-річчя свого священства. І хоч завдяки його проповідям та Богослуженням, які транслювало Ватиканське Радіо, виросло та зберегло віру не одне покоління греко-католиків, про постать владики Мирослава Марусина співвітчизники знають небагато, тому такою важливою є ця його автобіографічна книга «Життя моє – Христос. Рефлексії у 60-ліття священичого служіння», в якій він подає свій погляд на багато подій в житті Церкви й народу, починаючи від юних літ у селі Княжому біля Золочева на Львівщині, де Кир Мирослав народився 26 червня 1924 року, проходячи усіма віхами його нелегкого шляху, від Львівської Богословської Академії, через навчання в Падеборні у Німеччині, потім здобувши ступінь доктора у Папському Східному Інституті в Римі, через роки тісної співпраці з владикою Бучком, до призначення Апостольським Візитатором українців у Західній Європі, до єпископської хіротонії у липні 1974 року в Римі, а далі від 1977 до 1982 року на відповідальному пості віце-президента Папської комісії у справах ревізії Кодексу Східного Канонічного Права. За призначенням Папи Івана Павла ІІ, від 1982 до 2001 року Преосвященний Мирослав Марусин, піднесений до гідності архиєпископа, був Секретарем Священної Конґреґації для Східних Церков. І , за його власними словами, його архиєрейське служіння було віддане Церкві та народові, а, одночасно, і служінню Вселенським Архиєреям: Павлові VI, Іванові Павлові I, Івану Павлові II та теперішньому Папі, Венедикту XVI.