На загальній аудієнції з Папою Венедиктом  XVI (22 жовтня 2008 р.)

Десятки тисяч прочан взяли участь у загальній аудієнції із Святішим Отцем Венедиктом XVI, яка у середу, 22 жовтня 2008 року, відбулась на площі перед базилікою святого апостола Петра у Ватикані.

У своїй катехизі Папа знову звернувся до повчань святого апостола Павла, цим разом зупинившись на тому, що Апостол народів навчав про центральність Христа воскреслого в таїнстві спасіння. Святий Павло не турбувався тим, щоб розповісти окремі факти з життя Ісуса, але звіщав першим християнам Христа розп’ятого і прославленого, живого і присутнього у Церкві. Він звіщав воплочення і прославлення Христа, але також і Його предвічне існування з Отцем перед усіма віками. Щоб це зрозуміти, треба брати до уваги Старий Завіт, який говорить про Божу Премудрість, що була з Ним і зійшла до людей. У 90 псалмі читаємо: «Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог» (Пс 90,2).

Святий Павло представляв Христа як «Божу Премудрість», осередок і сповнення відвічного задуму спасіння людей. У Посланні до Филип’ян він протиставляє відвічне існування Христа в «образі Божім» і Його наступне пониження «аж до смерті, смерти ж – хресної» (пор. Фил 2, 2-11).

Святий Павло звіщає Христа «єдиним посередником між Богом і людиною», «первородним усякого створіння, бо в ньому все було створене… Він раніш усього і все існує в ньому. Він також голова тіла, тобто Церкви» (див. Кол 1,15-20).

Апостол народів, – наголосив Папа Венедикт XVI, – закликає нас прийняти спасіння, яке приніс розп’ятий і воскреслий Господь, Предвічний Син, істинна Премудрість і сила Божа.