Проповідь Святішого Отця під час Служби Божої в Албано 21 вересня 2008 року

У проповіді після прочитання Святої Євангелії, в часі Святої Літургії, яку в неділю, 21 вересня, у катедральному храмі Албано Венедикт ХVІ очолив з нагоди посвячення нового престолу, Папа коротко прокоментував біблійні читання, що були призначені на цю урочистість. Святіший Отець спершу зупинився над біблійним уривком із першої книги Макавеїв, де мова йшла про принесення жертви та посвячення нового жертовника, який перед тим осквернили погани. У натхненному Богом Писанні зазначається, що тогочасні ізраїльтяни святкували посвяту жертовника вісім днів, встановлюючи також щорічне свято на честь цієї події. «Вельми велика була радість у народі, а ганьба, що завдали її погани, була змита» (І Мак.4,58). Звертаючись до присутніх у храмі, Папа наголосив, що значно більшою повинна бути їхня радість, знаючи, що на престолі, який у той день посвятили, щодня приноситиметься жертва Ісуса Христа, на якому Він і надалі буде жертвуватись в Пресвятій Тайні Євхаристії за наше і всього світу спасіння. «У Пресвятій Тайні Євхаристії, що відновлюється на кожному престолі, Ісус стає справді присутнім», – наголосив Вселенський Архиєрей, додаючи, що Його присутність є динамічною, тобто здатною вчинити нас Його, уподібнити нас до Нього. Спаситель, присутній у Євхаристійній Жертві, силою Своєї любові єднає нас із Собою. Дійсна присутність Ісуса вчиняє нас Його «річчю», і усі ми разом творимо Його Церкву, духовний дім, як каже у своєму першому посланні Святий Петро: «Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого. А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа». Далі Папа пригадав, що над цією гарною метафорою у свій час роздумував Святий Августин, порівнюючи кожну людини до дерева і каменю, придатного для будівництва. Коли вірні об’єднані між собою згідно встановленого порядку та з’єднані любов’ю, тоді справді стають міцним домом Господа Бога.

«Отож, любов Христа, любов, яка «ніколи не переминає» (1 Кор.13,8), духовна енергія єднає тих, які беруть участь у тій жертві і живляться єдиним Хлібом, Який ламається за спасіння світу», – підкреслив Папа, наголошуючи на тому, що приступаючи до престолу, беручи участь у жертві Ісуса Христа, вірні не можуть бути розділені, віддалені одні від одних, що саме Євхаристійна жертва є для кожного з нас постійним запрошенням до любові: приймати любов і її поширювати, отримувати прощення і прощати.
Розвиваючи далі свою думку, Святіший Отець заохотив зібраних призадуматись також над словами прочитаного під час Служби Божої євангельського уривку, у якому Спаситель запрошує спершу, ніж принести жертву Богові, примиритись із своїм братом, простити кривдникові, як також над словами священика перед Освяченням (у латинському обряді), які вказують на єдність усієї спільноти вірних, що бере участь у Євхаристійній жертві.

Закінчуючи проповідь, Папа Венедикт ХVІ подякував за запрошення та теплі слова привітання місцевому єпископові Марчеллу Семерару, додаючи також окреме привітання з нагоди десятиліття його єпископських свячень. Привітав усіх присутніх єпископів, священиків, богопосвящених осіб, місцеву владу та численно зібраних вірних.